Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.
Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, має очевидний конфлікт інтересів через фінансові зв'язки з родиною Загоріїв, власниками "Дарниці". Його публічні заяви та законодавчі ініціативи збігаються з позицією фармгіганта, що може бути зловживанням впливом.
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально–правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.
Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.
Сколько жалоб рассмотрено ВРП в отношении судей Высшего антикоррупционного суда?
Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.
Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя, детальніше — у колонці адвоката Володимира Богатиря.
Статистический анализ правоприменения признанной неконституционной статьи 375 Уголовного кодекса Украины указывает на репрессивный характер и некомпетентность органов прокуратуры, которая долгие годы не способна осуществлять надлежащий контроль за следствием и представлять государственное обвинение в суде.
11 июня 2020 года Конституционный Суд Украины своим решением № 7-р/2020 признал неконституционной статью 375 Уголовного кодекса Украины, которой была установлена уголовная ответственность за вынесение «заведомо неправосудного» приговора, решения, определения или постановления суда.
Позитивная международная реакция со стороны Департамента исполнения решений Европейского суда по правам человека и Мониторинговой миссии Организации Объединенных Наций свидетельствует о серьезных проблемах, которые существуют в Украине в вопросе преследования судей. По сути, прокуратура просто использует механизм уголовного преследования с целью давления на суд и судей.
Эта практика в совокупности с бесконечными реформами, переаттестациями, «оцениванием» и «очищением» служила элементом в том числе политического преследования «непослушных» судей.
Сегодня действия отдельных прокуроров несут общественную опасность, связанную с их непризнанием и массовым неисполнением решений судов, вынесенных Именем Украины в процессе обжалования их бездействия и противоправных действий. Вместо этого массово открывались уголовные производства с целью давления на судей.
Фасадные реформы прокуратуры, совмещенные з бездумной люстрацией, окончательно «добили» кадровый состав прокуроров, сделав негативную селекцию основой реформирования. Причины этого легко объяснимы с учетом отсутствия практического опыта работы в органах прокуратуры, адвокатуры и суда у двух предыдущих руководителей прокуратуры, не говоря уже об образовании, политической зависимости и фактическом иностранном влиянии в период их руководства. К сожалению, на данный момент вышеуказанные причины действующему руководству Офиса Генерального прокурора не удалось устранить.
Проводя анализ решения Конституционного Суда Украины № 7-р/2020 и анализируя статистические данные, полученные в Государственной судебной администрации Украины и Офисе Генерального прокурора, мы видим возраставший масштаб репрессий при предыдущем политическом режиме.
При активном участии и попустительстве процессуальных руководителей обыденными стали недопуск защитников, грубые нарушения права на защиту, искусственное создание доказательств обвинения, обвинение невиновных в совершении тяжких преступлений и совершение различных преступлений в сфере правосудия.
Сможет ли Офис Генерального прокурора прекратить безосновательные политические преследования и привлечь к ответственности прокуроров, не признающих и ставящих под сомнение обязательность исполнения судебных решений всех уровней, от районных до Конституционного Суда Украины, создавая юридическую неопределенность и нарушая принцип верховенства права? Будут ли привлечены к ответственности лица, допустившие люстрацию, незаконные увольнения прокуроров, непрозрачную аттестацию и уничтожение материалов, что повлекло за собой нанесение многомиллионных убытков государству?
Это серьезный вызов для Генерального прокурора как гаранта законности и правопорядка в стране!
Безусловно, судьи также обязаны отстаивать свою независимость. Предыдущий политический режим неконституционным способом уничтожил Верховный Суд Украины. Не торопится устранять нарушения, установленные решением Конституционного Суда Украины № 2-р/2020, и текущая власть, а Президент Украины предлагает продолжить практику своего предшественника и законодательно закрепить влияние «международных экспертов». В независимом и суверенном государстве иностранное вмешательство в его внутренние дела является недопустимым!
Конституционный Суд Украины дал оценку «судебной реформе» и многочисленным попыткам преследования судей в последние годы, а смогут ли судьи завоевать авторитет в обществе и защитить свою независимость, очистившись от случайных людей, покажут время и практика.
Автор: Владимир Богатырь, адвокат, заслуженный юрист Украины
https://pravo.ua/