• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

З присмаком неприємностей: чи загрожують державним службовцям масові звільнення у 2023 році?

Якби у світі проводили рейтинг країн за кількістю реформ, Україна, напевно, щороку посідала там призові місця. Адже підготовка проєктів законів – одне з найулюбленіших занять армії чиновників. І цю армію постійно намагаються скорочувати.

Read more ...
ОАСК і КОАС відзначили перший «ювілей» провалу завдання ВР

Станом на 27 січня ліквідований Окружний адміністративний суд міста Києва продовжує передавати справи, що перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Read more ...
КМОАС досі не створений, - ДСАУ

Минуло більше місяця від дня ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва. Але його наступник – Київський міський окружний адміністративний суд – досі не зареєстрований як юридична особа.

Read more ...
Адміністративний колапс або Як «перемога» над ОАСК спричинить глобальні порушення прав українців на справедливий суд

За українськими традиціями реформування, коли немає можливості позбутися неугодного керівника, ліквідують усю установу. Вартість для бюджету і негативні наслідки у розрахунок здебільшого не беруться. Так сталося з Окружним адміністративним судом м. Києва.

Read more ...
АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОЛАПС: ЯК «ПЕРЕМОГА» НАД ОАСК СПРИЧИНИТЬ ГЛОБАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ПРАВ УКРАЇНЦІВ НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

За українськими традиціями реформування, коли немає можливості позбутися неугодного керівника, ліквідують усю установу. Вартість для бюджету і негативні наслідки до уваги, як правило, не беруться. Так сталося з Окружним адміністративним судом м.Києва.

Read more ...
Адміністративний колапс або Як «перемога» над ОАСК спричинить глобальні порушення прав українців на справедливий суд

10 років потрібно Європейському суду з прав людини для того, аби винести рішення в усіх справах, які зараз там перебувають на розгляді. І це за умови, що нові заяви Суд більше не прийматиме.Станом на 30.11.2022 в ЄСПЛ знаходилось 10600 справ проти України.

Read more ...
Що не так з держтаємницею в США та Україні

У США – черговий скандал із секретними документами. Конфіденційні папери часів адміністрації Барака Обами виявили в гаражі будинку чинного президента Джо Байдена у Вілмінгтоні (Делавер). Наразі правоохоронці намагаються встановити, хто мав до них доступ.

Read more ...
Про вибіркову розумність або Чому ЄСПЛ перестав бути для України останньою надією на справедливість

Рішення ЄСПЛ за скаргами двох колишніх суддів КС не назвеш дивним або неочікуваним. Не викликає особливої цікавості й мотивація. Навряд його часто цитуватимуть у Страсбурзі. Втім, кілька висновків з цієї справи для України можна зробити.

Read more ...
Про вибіркову розумність, або чому ЄСПЛ перестав бути для України останньою надією на справедливість

Рішення Європейського суду з прав людини за скаргами двох колишніх суддів Конституційного Суду України не назвеш дивним або неочікуваним. Не викликає особливої цікавості й мотивація. Навряд його часто цитуватимуть у Страсбурзі. Втім, кілька висновків з цієї справи для України можна зробити.

Read more ...
ЧОМУ ЄСПЛ ПЕРЕСТАВ БУТИ ДЛЯ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЮ НАДІЄЮ НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ

10 років потрібно Європейському суду з прав людини для того, аби винести рішення в усіх справах, які зараз там перебувають на розгляді. І це за умови, що нові заяви Суд більше не прийматиме.Станом на 30.11.2022 в ЄСПЛ знаходилось 10600 справ проти України.

Read more ...

Необдуманные заявления некоторых государственных регуляторов выливаются для страны в новые иски и неизбежно ведут к потере инвестиционной привлекательности. В прокуратуре вместо реформ просто меняют вывески и занимаются преследованием оппонентов, а в ГБР вообще придумали способ манипуляции с подсудностью дел. О том, есть ли выход из этого юридического хаоса, а также о том, реально ли найти за рубежом чужие активы, в эксклюзивном интервью «ЗиБ» рассказал международный адвокат, заслуженный юрист Украины Владимир БОГАТЫРЬ.


«Саме значення офісу і необхідності перебування в ньому змінились»

— Останніми роками до України їдуть іноземні фахівці, аби долучитися до наших справ у різних сферах. Проте українські адвокати не часто працюють за кордоном. Ви практикуєте саме як міжнародний адвокат. Чому обрали цю нішу та в чому полягає ваша діяльність?

— Фактично з 2015 року моя адвокатська діяльність та практика поступово набули міжнародного характеру. Під час бізнес-подорожей вдалося не тільки розширити коло партнерів і контактів з іноземними юристами, а й знайти цікаві сфери професійної реалізації, такі як розшук активів, міжнародні судові спори, оскарження розшуку за каналами Інтерполу, екстрадиційні процеси. Для реалізації професійних прав я зареєструвався як іноземний адвокат у Польщі та Російській Федерації. Саме в цих країнах найбільше представлені український бізнес та персонал різного

рівня, що дає можливість конкурувати та кооперуватися з місцевими юристами.

У 2018 році був навіть цікавий досвід представлення уряду Польщі в угоді з одним з українських екс-олігархів. Це доволі нетипова ситуація, оскільки, як правило, іноземних спеціалістів «імпортують» до України як експертів. Це була найбільша корпоративна угода 2018 року в Польщі.

У мене з’явився цікавий як юридичний, так і побутовий досвід проживання та роботи в правових реаліях Великої Британії, Кіпру, Польщі, участі в судових процесах Швейцарії, Ліхтенштейну.
 

— Чи вплинула пандемія на ваш бізнес і ваші плани на рік наступний?

— Певною мірою так. Наприклад, найближчим часом мені було б цікаво сконцентруватися на отриманні доступу до нових технологій та їх правозастосуванні. Насамперед це цифрові підписи для подання документів до суду різних країн. Це і афідевіти, і юридичні висновки щодо українського права, звернення до судових та правоохоронних органів тощо.

До речі, серед лідерів цифрового ринку ЄС сьогодні можна виділити такі країни, як Естонія, Німеччина та Люксембург. У країнах ЄС існує регламент eIDAS Regulation EU №910/2014, а європейські електронні підписи є узгодженими та стандартизованими, однак на практиці до останнього часу мало застосовувались в окремих країнах. Нині Україна теж долучилася до європейської програми EU4Digital для участі в пілотних проектах запровадження транскордонного електронного підпису.
 

— Тобто диджиталізація відкриває й нові можливості, зокрема, для юристів?

— Суди відходять від фізичної присутності в засіданнях, такі ж тенденції спостерігаються в корпоративному секторі. Адже сьогодні ви можете проводити збори учасників у ZOOM чи Skype, офіс може бути в одній країні, а жити можна в іншій. Саме значення офісу і необхідності перебування в ньому змінилось.
 

— Одним із напрямів вашої діяльності є повернення активів. У чому тут полягає робота адвоката?

— Власне, є кілька механізмів повернення активів. Спочатку це різного роду заходи забезпечення позову без повідомлення відповідача. Наприклад, це може бути як зміна керівництва іноземної компанії та введення тимчасового керівника, так і арешт рахунків чи інших активів, зобов’язання розкрити структуру власності тощо.

Найбільш кропітким та цікавим є процес, який передує цьому, — розшук активів. І тут фантазія і майстерність юристів та інших спеціалістів можуть розкриватись у повній мірі.

Серед таких інструментів — реєстри компаній, судові реєстри, реєстри власників та руху авіа- та морських суден. Також завдяки спеціальному програмному забезпеченню можна з’ясувати, в яких банках відповідач має рахунки, що допоможе накласти на них арешт до закінчення судового розгляду та убезпечить від нестягнення присуджених виплат.

Також завжди залишається актуальним питання розблокування арештованих з тих чи інших причин рахунків клієнтів українського походження. За останні 5 років мені неодноразово доводилося зустрічати українських колег, які займались цією проблематикою в різних юрисдикціях.

Не зупиняючись детально на процесі судового розгляду, зазначу, що такі процеси є доволі тривалими. Наприклад, у країнах англійського права вони тривають, як правило, 3—5 років. Звісно, багато залежить від сторін та їхньої можливості досягти мирової угоди, що і є логічним завершенням цих процесів.

«Необережні заяви НКЦПФР уже є предметом розгляду в суді іноземної юрисдикції»
 

— З якими юрисдикціями ви найчастіше працюєте?

— Ми маємо позитивний досвід співпраці з власниками українських та російських банків і міжнародних

https://zib.com.ua/

FaLang translation system by Faboba