• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Read more ...
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Read more ...
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Read more ...
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...
Обшук без суду

Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки

Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.

Read more ...

Всё больше и больше нестыковок и явных нарушений в работе Госбюро расследований всплывают посреди информационного потока. Совместно с заслуженным юристом Украины Владимиром Богатырём издание Klymenko Time продолжает разбираться в темах внешнего управления, судебной реформы и навязывания нам извне структур и организаций, которые не способны эффективно наладить свою работу, имеют юридические проблемы в деятельности, но при этом обходятся государству в кругленькую сумму.

Что не так с документацией в ГБР?

Так, возможность использования нормативно-правовых актов ГБР, которые были приняты после 27 декабря 2019 года и не зарегистрированы в Министерстве юстиции, отныне под вопросом. Всему виной решение Третьего апелляционного административного суда. Из-за этого ГБР даже безуспешно обращалось в Верховный Суд, однако результата это не возымело.

Речь идёт об одном интересном судебном деле. В его рамках работница ГБР пыталась отменить ряд ведомственных актов в отношении себя, связанных со служебной проверкой её же деятельности. Судилась сотрудница с собственным работодателем, утверждая, что те документы, на основании которых инспектировалась её деятельность, проводились по некой инструкции. По этой самой инструкции был принят приказ – а он, в свою очередь, не был зарегистрирован в Минюсте.

«Как известно, нормативно-правовые акты министерств и других органов исполнительной власти, которые касаются прав, свобод и законных интересов граждан либо имеют межведомственный характер, подлежат регистрации в Минюсте. Иначе они считаются не вступившими в силу и не могут быть применены», - сообщил Владимир Богатырь, работавший заместителем Министра юстиции Украины в 2007-2011 годах.

Если ранее нормативно-правовые акты ГБР как органа исполнительной власти нуждались в государственной регистрации, то в конце 2019 парламент принял специальный закон. В соответствии с ним, с 27 декабря 2019 года Госбюро поменяло свой правовой статус – на правоохранительный орган. То есть, оно как бы «выпало» из органов исполнительной власти и теперь на него не распространяются законы, регулирующие деятельность органов исполнительной власти.

То есть, приказы ГБР вроде как и не подлежат регистрации в Минюсте. Но вот апелляция с этим не согласилась. Суд сказал, что обязанность регистрации нормативно-правовых актов связана не с правовым статусом, а с правовой сутью и смыслом изданного акта. В результате вывод был следующим: приказы ГБР подлежат регистрации вне зависимости от правового статуса ответчика. Поскольку инструкция, согласно которой проводилась проверка той самой служащей, не была должным образом оформлена в Минюсте – ответчик не может ссылаться на неё как на законное и правовое объяснение своих действий.

О чём это говорит?

Вся эта сложная юридическая мишура на практике говорит об одном. Все действия ГБР с 27 декабря 2019 года в принципе вызывают сомнение в их законности. Ведь решения, которые не были зарегистрированы в Минюсте, – не имеют юридической силы.

Что это значит? То, что теперь возникают очередные сомнения в легитимности деятельности ГБР как структуры правоохранительных органов. Если все её решения не были оформлены юридически должным образом, то выходит, что с правовой точки зрения они ничтожны. А это означает, что и Госбюро, по сути, нелегитимно действует вот уже почти два года. Ранее мы писали, что Окружной административный суд рассматривает иск о недействительности регистрации ГБР в связи с регистрацией по фиктивному адресу.

Вот что говорит на этот счёт адвокат Владимир Богатырь:

«Наряду с институциональной проблемой создания и деятельности Государственного бюро расследований, существенной проблемой является правовой статус, который в свою очередь определяет подследственность этого органа.

Законодатель, в профильных законах, определил ГБР и НАБУ правоохранительными органами. СБУ - государственным органом специального назначения с правоохранительными функциями. Нацполицию, как центральный орган исполнительной власти по противодействию преступности и поддержанию правопорядка. БЭБ - тоже центральный орган исполнительной власти по борьбе с правонарушениями в экономической сфере. Этот перечень фантазий законодателя можно продолжать дуалистическими статусами охраны суда, прокуратуры и тому подобное.

Поэтому, мы сейчас не имеем упорядоченной правоохранительной системы, вместо неё лишь набор полугосударственных, полуправоохранительных органов. Возникает вопрос о правовых основаниях для ГБР осуществления расследований преступлений, совершенных именно сотрудниками правоохранительных органов. Вопрос конституционности существования целой палитры вновь квази-правоохранительных органов можно поставить еще шире в свете статьи 17 Конституции Украины. Помимо прочего ГБР, с 27.12.2019 ещё и не имеет руководителя
».

Заинтересуются ли Офис Генпрокурора или даже Конституционный Суд этими фактами? Почему-то нам кажется, что нет. Ведь с одной стороны это происходит с молчаливого согласия Генпрокурора, которая до этого возглавляла ГБР, а с другой - законность фактически подменена политическими решениями и услужливостью внешним интересами, а всё остальное уже потеряло здравый смысл.

https://klymenko-time.com

FaLang translation system by Faboba