• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Read more ...
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Read more ...
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Read more ...
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...
Обшук без суду

Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки

Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.

Read more ...

Чимало українських водіїв, придбаваючи вживане авто, розглядають європейський ринок. Бо відсутність пробігу в Україні, зважаючи на відмінності у сервісі й дорогах, є гарантією кращого технічного стану. Водночас існує шанс натрапити на крадений транспортний засіб.

В Україні щороку виявляють сотні автівок, що перебувають у розшуку Інтерполу.

Нагадаємо, питання боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі держави, вирішуються правоохоронними органами України виключно через Національне центральне бюро Інтерполу. Функції бюро сьогодні виконує Нацполіція, яка координує наші правоохоронні органи, взаємодіє з Генеральним секретаріатом Інтерполу, а також листується з відповідними органами держав-членів.

Щороку голова Нацполіції готує звіти про результати діяльності, в яких окремий розділ присвячений розшуку транспортних засобів із використанням інформаційної системи Інтерполу. Ми запитали ці звіти, й Департамент міжнародного поліцейського співробітництва надав нам відповідну інформацію за останні роки.

Згідно із документами в цілому спостерігається тенденція до зростання кількості виявлених в Україні авто, що були викрадені в інших країнах. А от цифри встановлення українських ТЗ за кордоном, навпаки, характеризуються зниженням (див. інфографіку).

Якщо ж брати показники співпраці за лінією Інтерполу в розрізі країн, то, наприклад, у 2021 році в Україні було встановлено 312 автотранспортних засобів, що розшукувались правоохоронними органами іноземних країн, а саме: Італії (72), Чехії (59), Німеччини (50), росії (26), Польщі (18), Словаччини (12), Литви (9), Болгарії та Франції (по 8), Австрії (7), Швеції (6), Бельгії (5), Латвії (4), Великої Британії та Норвегії (по 3), Нідерландів, Швейцарії, Сербії, Іспанії та Мексики (по 2), Румунії, Фінляндії, Греції, Бразилії, Туреччини, Данії, Казахстану, Португалії, Японії, Хорватії, Люксембургу та Боснії і Герцеговини (по 1).

І лише 19 автотранспортних засобів, що розшукувались правоохоронними органами України, в цей самий рік були встановлені на території іноземних держав, а саме: в росії (17), Сербії та Чехії (по 1).

Показово, що країни – лідери антирейтингу протягом усіх років залишаються незмінними. Оскільки в Україні найбільше знаходиться нелегальних автівок з Італії, Чехії, Німеччини, росії, та Польщі, можна припустити, що саме ці країни і є найбільшими постачальниками крадених залізних коней. Що стосується чорного експорту, то тут беззаперечним лідером, попри війну, залишається російська федерація.

Цікаво, що робота Інтерполу також охоплює двоколісні транспортні засоби. Так, у 2020 році Національне центральне бюро Інтерполу брало участь в операції «Мототранспорт». За результатами її проведення на території України було виявлено 17 мотоциклів, мопедів та скутерів, що значилися в обліках Генерального секретаріату Інтерполу як викрадені. Найбільше тоді їх знайшли на Житомирщині (5 одиниць). У Київській, Луганській та Хмельницькій областях виявили по 2 мотоцикли, а у Вінницькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Харківській – по одному.

Отже, обираючи в Україні для себе машину, що приїхала з-за кордону, крім іншого, доречно зважати на її попереднє «місце прописки» і перевірити за відкритими базами даних МВС. Адже не виключений випадок, коли під час реєстрації з’ясується, що транспортний засіб оголошений в розшук як викрадений. Тоді, звісно, автівка буде вилучена і замість задоволення ви отримаєте чимало клопотів. Перевірити авто у базах даних МВС можна за VIN-номером кузова або шасі. Копією офіційної бази, що періодично оновлюється, є державний пошуковий ресурс «Розшук».

Також у пригоді можуть стати сервіси МТСБУ з перевірки чинності страхового поліса та зеленої картки, в яких здійснюється пошук як за державним номером транспортного засобу, так і за номером поліса.

Окремо зверну увагу й на платні сервіси. Так, нещодавно, надаючи правову допомогу потерпілим, нам вдалось ідентифікувати та встановити місце перебування авто з українською реєстрацією, яке було незаконно перепродано в одній з країн ЄС. Зважаючи на стрімке збільшення кількості українських авто за межами України, питання їх правового статусу і спорів щодо власності набуло неабиякого значення.

https://pravo.ua

 

FaLang translation system by Faboba