• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Read more ...
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Read more ...
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Read more ...
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Read more ...
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Read more ...
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Read more ...
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Read more ...
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Read more ...
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Read more ...
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Read more ...

 

Судове рішення, що набуло законної сили, обов’язкове до виконання на всій території держави, судом якої воно ухвалене. Для виконання рішення на території іншої держави потрібно пройти спеціальну процедуру, яка включає визнання іноземного судового рішення шляхом отримання відповідного розпорядження компетентного суду тієї держави, на території якої подається клопотання про таке виконання.
   Для визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні до загального місцевого суду за місцем виконання потрібно подати клопотання. Розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів зазвичай здійснюється на підставі міжнародних договорів про надання взаємної правової допомоги.
  Згідно з пунктом 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» (Закон) в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних та господарських правовідносин. За приписами пункту 1 статті 390 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України рішення іноземного суду, яке підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачене міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Нормами частини 2 цієї ж статті передбачено, що у разі, якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше. Крім того, принцип взаємності (ad hoc) застосовується також із тих підстав, що рішення українських судів визнаються та виконуються в іншій країні.
  Загальну презумпцію існування взаємності для цілей визнання та виконання на території України рішень іноземних судів також встановлено положеннями частини 2 статті 11 Закону. І досвід застосування цієї норми українські суди вже мають. Відомо, що визнання та виконання в Україні рішення суду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії не передбачене будь-якими чинними міжнародними договорами України, тому таке визнання та виконання може відбуватися лише за принципом взаємності.
  Необхідно пам’ятати, що якщо справа, за результатами якої виноситься рішення іноземного суду та визнання якого вимагає заявник, не включена до переліку справ, що належать до виключної компетенції судів України у справах з іноземним елементом, наведеного в статті 77 Закону, то не потребує доведення той факт, що винесення рішення належить до виключної компетенції суду України.
  Відповідно до пункту 10 статті 1 до Закону поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України здійснюється в порядку, встановленому законом. За приписами статті 81 цього ж Закону, в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів, що набрали законної сили.
  Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» (Постанова) суд відмовляє у клопотанні про визнання й виконання рішень іноземних судів, коли воно не набрало законної сили, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набрання законної сили.
  Так, у справі № 760/19232/15-ц Солом’янський районний суд м. Києва відмовив у задоволенні клопотання про заборону вчинення окремих дій, мотивуючи відмову тим, що рішення районного суду м. Лімассол, Кіпр, від 5 червня 2015 року не є остаточним судовим рішенням розгляду позову по суті в розумінні статті 399 ЦПК України та Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах.
  Частина 3 статті 394 ЦПК України передбачає виключний перелік документів, що додаються до клопотання, на який треба орієнтуватися, подаючи клопотання, якщо інший перелік документів не визначено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно, він прийнятний до рішень, про визнання та виконання яких подається клопотання за принципом взаємності, і включає:
  1) засвідчену в установленому порядку копію рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
  2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набуло законної сили (якщо про це не зазначено в самому рішенні);
  3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлене рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
  4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
  5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
  6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
  Згідно з пунктом 12 Постанови, клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів суд розглядає у визначених ними межах і не може переходити до обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будьякі зміни.
  Чи не вперше принцип взаємності у судовій практиці України застосовано Апеляційним судом Рівненської області у справі № 22-ц/787/2054/2015 та Острозьким судом Рівненської області у справі № 567/955/15-ц. Як наслідок, рішення суду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії було визнане в Україні та надано дозвіл на його виконання. У зазначених справах судам були надані докази визнан ня та звернення до виконання рішення українських судів. Необхідно звернути увагу, що відповідний принцип взаємності не вимагає того, щоб на території іншої держави визнавалися рішення судів у справах тієї ж категорії. Це можуть бути будь-які цивільні чи господарські справи.
  Тож сьогодні можна констатувати, що якщо у провадженні суду України немає справи у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, не пропущено встановленого строку пред’явлення рішення іноземного суду до визнання в Україні, предмет спору за законами України підлягає судовому розгляду, а визнання вказаного рішення не загрожує інтересам України, таке рішення іноземного суду може бути виконане на території України за принципом взаємності (ad hoc).

FaLang translation system by Faboba