Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.
Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.
Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?Із повномасштабним вторгненням рф на територію України багатьом установам і організаціям довелося відкоригувати свою роботу. Не став винятком і Інтерпол, через який правоохоронні органи окремих країн борються із транснаціональними злочинами.
“Так, у 2023 році за безпосередньої участі НЦБ Інтерполу було здійснено екстрадицію в Україну 25 осіб. Понад усе – з Польщі (19). По одному українцю видали також видали Швеція, Грузія, Бельгія, Литва, Казахстан та Словакія. У свою чергу Україна екстрадувала на територію інших держав 34 особи, в тому числі до Чехії (10), Молдови (8), Азербайджану (5), Казахстану (3), Польші та Німеччини (по 2), Словаччини, Ізраїлю, Румунії та Литви (по 1).
В цьому аспекті можна говорити, що показники змінилися за рахунок припинення видворення з РФ та до РФ. Адже у 2021 році було екстрадовано в Україну 45 громадян. В тому числі 22 з Росії. Іноземним державам було видано 78 осіб (16 – до Росії)”, - розповідає адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Загалом у четвірку країн ЄС, які набільш активно співпрацювали с Україною увійшли:Німеччина, Чехія, Польща та Молдова.
“В цей же період українські адвокати успішно оскаржували розшукові запити РФ щодо політиків та бізнесменів, які виїхали до ЄС, так і щодо громадян України у зв’язку з політичними мотивами та поглядами.
Також необхідно зазначити, що на процес екстрадиції з країн ЄС до України під час дії режиму воєнного стану суттєво вплинула Директива ЄС про введення тимчасового захисту та її продовження, що забезпечує колективний захист переміщених осіб, а також поширює на таких осіб гарантії передбачені як Директивою ЄС Про статус біженців 2004 року, так і Конвенцією ООН Про статус біженців 1951 року”, - повідомив Володимир Богатир.
За його словами, при розгляді європейськими судами питання про екстрадицію в Україну прямо впливають також і заяви України про відступлення від виконання гарантій та зобов’язань передбачених як Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Ці відступлення виникли внаслідок дії режиму воєнного стану і змін внесений Кримінального процесуального кодексу України.
“Інтенсивність взаємодії іноземних країн з Україною впала, хоча ключові напрями залишилися майже тими самими. Досить суттєво (у 6,8 раза) впала кількість осіб виявлених та затриманих на території України, які розшукувались правоохоронними органами іноземних держав з метою арешту та екстрадиції. Це можна пояснити як ускладненням роботи через воєнні дії, так і зменшенням території, підконтрольної українській владі”, - підсумував Володимир Богатир.