21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Печерський районний суд Києва зобовʼязав Офіс генпрокурора розглянути заяву про злочин адвоката Володимира Богатира щодо суддів Конституційного суду Оксани Грищук, Василя Лемака та Петра Філюка за фактом можливих прогулів робочого часу та як наслідок безпідставного отримання суддівської винагороди.
Про це йдеться в ухвалі суду від 15 квітня, повідомляють Українські Новини.
До суду надійшла скарга адвоката в інтересах Богатира на бездіяльність Офісу генпрокурора, яка виразилась у невнесенні відомостей за даним фактом до ЄРДР.
В заяві Богатира йдетья, що судді Конституційного Суду України Грищук, Лемак та Філюк систематично вносять до табелів обліку робочого часу неправдиву інформацію про перебування на робочому місці, перебуваючи натомість за межами міста Києва в особистих справах, як правило, за місцем свого попереднього проживання (Закарпатська та Волинська області), внаслідок чого безпідставно отримують заробітну плату за час, коли службові обовʼязки ними фактично не виконуються.
Заявник зазначив, що вбачає у діях зазначених суддів склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
8 квітня до Печерського районного суду Києва надійшла скарга в інтересах адвоката Богатира на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора.
Так, для ведення обліку використання робочого часу наказом Державного комітету статистики № 489 від 05.12.2008 затверджена типова форма первинної облікової документації підприємств № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», які є первинною обліковою документацією зі статистики праці та основним документом, що зараховується до обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, контролю за додержанням працівниками встановленого режиму робочого часу, отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також складання статистичної звітності з праці, тобто є офіційним документом, який надає право на отримання заробітної плати працівникам.
Заявник зауважив, що відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин визначається як прогул у розумінні Кодексу законів про працю України і кваліфікується як правопорушення, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність.
Водночас права та обовʼязки, а також відповідальність суддів Конституційного Суду України врегульовані спеціальним Законом України «Про Конституційний Суд України», згідно з п. 3 ч. 1 ст. 21 якого, вчинення суддею Конституційного Суду істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обовʼязками є підставою для звільнення з посади судді Конституційного Суду.
Судовим розглядом встановлено, що 1 квітня адвокат Богатир направив на електронну адресу Офісу Генерального прокурора заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, яку було отримано уповноваженою особою та зареєстровано.
Станом на день подання скарги до суду, відповіді від ОГП отримано не було.
Суд розглянув скаргу адвоката та зобовʼязав Офіс Генерального прокурора розглянути у порядку та строки, передбачені статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, заяву в інтересах Богатира та проінформувати заявника.
За словами Богатира, в той час, як "прокуратура і НАБУ відмовляються реєструвати кримінальні провадження щодо суддів КСУ, Апеляційний суд 3 місяці відтягував розгляд адмінпротоколу про корупцію в.о. голови КСУ і не побачив в його діях корупційних правопорушень".
Як повідомляли Українськi Новини, Київський апеляційний суд виправдав виконувача обовʼязків голови Конституційного суду Сергія Головатого у корупційній справі.
НАБУ просили відкрити справу щодо можливої корупції суддів КСУ через прогули на роботі.