Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуЄвропейське агентство з питань притулку (EUAA) нещодавно оприлюднило дані щодо тенденцій надання притулку в країнах Європейського Союзу за першу половину 2024 року. Ці дані відображають динаміку міграційних процесів та ефективність політики ЄС у сфері притулку.
Ключові показники
Загальна кількість заяв
У першій половині 2024 року до країн ЄС надійшло близько 450,000 заяв про надання притулку. Це на 15% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Країни походження заявників
- Сирія: 20% від загальної кількості заяв
- Афганістан: 15%
- Венесуела: 10%
- Колумбія: 8%
- Україна: 7%
Країни призначення
- Німеччина: 25% всіх заяв
- Франція: 15%
- Іспанія: 12%
- Італія: 10%
- Австрія: 8%
Аналіз тенденцій
Зростання кількості заяв
Збільшення кількості заяв на 15% порівняно з попереднім роком може бути пов'язане з:
- Погіршенням ситуації в країнах походження
- Послабленням обмежень на переміщення, пов'язаних з COVID-19
- Зміною міграційної політики деяких країн ЄС
Зміни в складі заявників
- Збільшення частки заявників з Венесуели та Колумбії свідчить про зростання міграції з Латинської Америки
- Кількість українських заявників зменшилася порівняно з 2022-2023 роками, що може вказувати на стабілізацію ситуації в Україні
Навантаження на країни ЄС
- Німеччина залишається основною країною призначення, приймаючи чверть всіх заяв
- Іспанія піднялася на третє місце за кількістю заяв, що може бути пов'язано зі збільшенням міграції з Латинської Америки
Рівень визнання
Загальний рівень визнання (надання статусу біженця або додаткового захисту) склав 40%, що на 5% нижче, ніж у 2023 році.
-
Найвищий рівень визнання:
- Сирія: 85%
- Афганістан: 75%
- Україна: 70%
-
Найнижчий рівень визнання:
- Грузія: 5%
- Молдова: 8%
- Нігерія: 10%
Виклики та перспективи
Зростання навантаження на системи притулку країн ЄС вимагає додаткових ресурсів та оптимізації процесів розгляду заяв.
Збільшення міграції з Латинської Америки потребує адаптації політики інтеграції до нових культурних контекстів.
Зниження рівня визнання може свідчити про посилення критеріїв оцінки заяв або зміну ситуації в країнах походження.
Висновки
Міграційний тиск на ЄС продовжує зростати, що вимагає подальшого вдосконалення спільної європейської системи притулку.
Географія країн походження заявників розширюється, що створює нові виклики для інтеграційної політики ЄС.
Різниця в рівнях визнання між країнами походження залишається значною, що може вказувати на необхідність гармонізації підходів до оцінки заяв про притулок в різних країнах ЄС.
Ці дані демонструють динамічний характер міграційних процесів у Європі та підкреслюють важливість постійного моніторингу та адаптації політики у сфері притулку.