• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Read more ...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Read more ...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Read more ...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Read more ...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Read more ...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Read more ...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Read more ...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Read more ...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Read more ...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Read more ...

АРМА звітує про рекордні надходження у 191 млн грн за 2023 рік, але замовчує значні збитки. Зокрема, збитки від управління ТЕЦ склали 174,6 млн грн, що нівелює заяви про самоокупність агентства.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) може приховувати незручну інформацію, щоб здаватися більш ефективним на папері, ніж це є насправді. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир, підкресливши, що звіти АРМА часто містять лише вигідні для агентства цифри, уникаючи згадки про збитки чи проблеми.

За словами Богатиря, у 2023 році АРМА заявило про рекордні показники - надходження до державного бюджету становили 191 млн грн, з яких 101,3 млн грн - доходи від управління активами. Проте юрист зауважив, що у цих звітах не враховані значні збитки.

"Але це все на папері. Наприклад, сума офіційно зафіксованих збитків від діяльності Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (підприємства були арештовані та передані АРМА управителям) у тому самому рекордному 2023 році становила 174,6 млн грн. Цифра повністю співставна із декларованими надходженнями й повністю нівелює тезу про самоокупність", - підкреслив Богатир.

Юрист також висловив сумнів у тому, що незалежні аудитори, зокрема міжнародні, зможуть отримати повну картину про діяльність АРМА. "Люди, віддалені від українських реалій, більш схильні сприймати на віру інформацію, яку їм надають. А складати звіти та привабливу інфографіку у нас вміють добре", - зазначив він.

На думку юриста, звіти АРМА мають піддаватися глибшому аналізу, а іноземним аудиторам необхідно забезпечити доступ до повного обсягу інформації для реального оцінювання діяльності агентства.

"Скільки такої незручної інформації - можна лише здогадуватися. Чи отримають її іноземні аудитори - невідомо", - підсумував він.

Контекст

Нещодавно Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.

У Transparency International Ukraine зазначили, що "невтішні" висновки Рахункової палати за результатами аудиту в Агентстві з розшуку і менеджменту активів мають стати основою для реформування цього органу.

Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, коментуючи звіт Рахункової палати, заявила, що управління арештованими активами залишається однією з найбільших проблем Агентства з розшуку та менеджменту активів. За її словами, за час повномасштабної війни держава могла втратити дохід від управління майном на суму щонайменше 850 мільйонів гривень.

https://unn.ua

FaLang translation system by Faboba