Адвокат Володимир Богатир розмірковує над тим, як розвиток цифрових платформ вступає у суперечність з правовим полем України. Працівники нічим не захищені, а бюджети втрачають. Як оцінити умови про застосування іноземного права до відносин з українськими кур'єрами? В яких державах мобільні додатки підпали під заборони? На що сьогодні можуть розраховувати кур'єри? Про це йдеться в даному матеріалі

Стрімкий розвиток технологій, бізнесу та міжнародного обміну призводить до швидкої появи різного роду стартап-компаній орієнтованих на тотальну оптимізацію будь-яких виробничих процесів, що призводить до збирання персональних даних, порушення соціальних гарантій працівників тощо. За останні роки держава віддаляється від передбаченого в Конституції ідеалу соціальної та правової держави. Рівень тіньової зайнятості зростає, а її форми постійно урізноманітнюються. При цьому державні органи, на які покладено контроль за дотриманням трудового законодавства, переважно зосереджується на покаранні роботодавців легального сектору. Майже єдиним результатом цього є навантаження на систему адміністративного судочинства. Свою специфіку мають тенденції регулювання праці у мережах доставки їжі, таких як Uber Eats та Glovo. Ці компанії вже налаштували проти себе працівників. Протестуючі кур’єри вимагали легалізацію трудових відносин та гідної оплати праці.

Протестний стартап

Спробуємо розібратись з причинами виникнення невдоволення на прикладі Glovo. З одного боку є українське ТОВ «ГЛОВОАПП Україна», а з другого — іспанська компанія «Glovoapp23, S.l.». Ухиляючись від оформлення трудових відносин, іспанська компанія Glovo позиціонує себе як «надавач послуг», надає своїм кур’єрам для підписання так звані «Особливі умови», при яких кур’єри втрачають можливість користування трудоправовими гарантіями і знімає із себе зобов’язання перед кур’єрами, і в той же час здійснює контроль за їх роботою. Компанія позбавляє їх права на основну та додаткову відпустки, на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, кур’єри стикаються з ризиком позбавлення соціального захисту у разі настання певних обставин.

Більш того, не компенсує вартість палива, ремонту скутерів і велосипедів, а у разі нещасного випадку з кур’єром компанія не несе жодної відповідальності. Ми пам’ятаємо, як нещодавно водії UBER використовували автомобілі з литовською та польською реєстрацією, що ставало причиною чисельних порушень правил дорожнього руху та унеможливлювало відшкодування шкоди в разі ДТП. Невдоволені умовами праці, кур’єри тричі в Україні збирались під головним офісом компанії Glovo на акцію протесту, вимагаючи соціальних прав та гарантій. Зокрема, вони вшанували пам’ять свого 20-річного колеги з Харкова, якого 25 липня під час виконання замовлення збило авто. У ході протестів вони створили профспілку для захисту своїх інтересів. Таку ідею у боротьбі за безпечні та гідні умови праці підтримали італійські та британські профспілки та громадські організації.

Поза сферою впливу

Згідно Кодексу законів про працю України, «Особливі умови», які підписують кур’єри, дозволяють визначити їх як такі, що вказують на наявність ознак трудових правовідносин (докладніше про це). Аналіз чинного законодавства про працю і законодавства, що регулює цивільні відносини, свідчить про випадки зловживання стартап-компаній правом укладення цивільно-правових договорів в тих випадках, коли за всіма ознаками особа має виконувати роботу на умовах трудового договору (до подібних випадків також відноситься використання найманої праці без оформлення трудового договору, здійснення фіктивної самозайнятості).

Відповідно до статей 1-3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Конституційний суд України у Рішенні від 04.09.2019 року №6-р(ІІ) 2019 зазначив, що всі трудові відносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин. Чинне законодавство про працю не містить сталого переліку ознак та критеріїв, які дозволяють розмежувати трудові відносини від роботи, яка виконується за цивільно-правовим договором. Водночас є орієнтовний перелік ознак, які вказують на існування трудових правовідносин, які містяться в Рекомендації Міжнародної організації праці про трудове правовідношення від 31.05.2006 року №198.

Іноземний елемент

Особливе занепокоєння викликають положення статті 21 «Особливих умов»: «ці умови, а також відносини між компанією GLOVO й Кур’єром регулюються та тлумачаться відповідно до чинного цивільного й господарського права Іспанії». Цікаво, чому трудові за своєю суттю та змістом правовідносини, які виникають між зареєстрованим в Україні ТОВ «ГЛОВОАПП Україна» та українськими працівниками, регулюються нормами іспанського законодавства? Очевидно це призводить до суттєвого порушення трудових прав та інтересів громадян України, а також положення статті 52 Закону України «Про міжнародне приватне право», якою передбачено, що до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота. Оскільки трудова діяльність здійснюється на території України, тому не припустимим є застосування норм ні іспанського законодавства ні будь-якої іншої країни.

Більше того, за останній час все більше судів в інших європейських юрисдикціях визнали такі відносини трудовими, оскільки робота проходить за наказами компанії (встановлює вимоги до процесу праці) та на її платформі. 25 липня 2019 року Верховний суд Іспанії став на бік «гловера» (кур’єра) та визнав його залежним від платформи працівником. Серед аргументів викладених в судовому рішенні було зазначено: без платформи особа просто б не могла доставляти їжу, тому такий додаток фактично є засобом виробництва. І навпаки, без кур’єрів компанія просто не могла б здійснювати свою діяльність, оскільки вони фактично є працівниками даної компанії та виконують покладені на них трудові функції. Таким чином сучасні світові стартап-компанії надають не лише якісні послуги з обслуговування клієнтів, але й систематично вдаються до порушення норм національного трудового законодавства в різних країнах – тим самим, ставлячи під сумнів належне дотримання трудових прав та гарантій своїх працівників. Такі дії здійснюються з метою ухилення від оподаткування, ненадання соціальних гарантій працівника, що призводить до порушень вимог податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як результат — працівники нічим не захищені, а бюджети втрачають.

Свідченням цього є чисельні масові міжнародні протести та страйки кур’єрів різних стартап-компаній, зокрема Uber Eats та Glovo, які все частіше відбуваються по всьому світу. Протести працівників Glovo відбуваються не вперше. Так, в кінці травня в Барселоні сотні демонстрантів протестували проти політики компанії, яка не передбачає страхування для працівників. Тоді прямо під офісом компанії Glovo кур’єри масово спалили свої робочі рюкзаки. Цей протест в Glovo назвали «недоречним» і попросили припинити його. Набирають обертів подібні протести в Італії, Росії, Великобританії. Молодих людей об’єднує невдоволення небезпечними умовами праці та низькою зарплатою. А в Аргентині після нещасного випадку з кур’єром заборонили всі служби доставки через додатки.

Висновки

Питання, чи вважати «гловерів» працівниками, не є світоглядним. Воно має конкретне практичне значення. Визнання за ними такого правового статусу змусить власників витрачати прибутки на забезпечення трудових і соціальних прав. Тому боротьба триватиме ще довго. Проте кур’єрам слід мати на увазі, що навіть працюючи на умовах цивільно-правового договору, вони мають право на послуги в рамках соціального страхування (оплачувані лікарняні, виплати при нещасних випадках) при умові, що вони сплачували соціальні внески. Таку ж позицію має Фонд соціального страхування і Міністерство соціальної політики в Україні, що випливає з їх роз’яснень. Але, на жаль, сьогодні багато кур’єрів працюють навіть без цивільного договору.

Володимир БОГАТИР, адвокат, к.ю.н.

http://rev.org.ua/glovo-startap-vs-socialni-garanti%D1%97/