Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.
Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, має очевидний конфлікт інтересів через фінансові зв'язки з родиною Загоріїв, власниками "Дарниці". Його публічні заяви та законодавчі ініціативи збігаються з позицією фармгіганта, що може бути зловживанням впливом.
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально–правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.
Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.
Сколько жалоб рассмотрено ВРП в отношении судей Высшего антикоррупционного суда?
Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.
Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя, детальніше — у колонці адвоката Володимира Богатиря.
Автор: Володимир БОГАТИР, адвокат
Питання приватизації землі є чи не найактуальнішим питанням сьогодення. Багато сказано про доцільність та недоцільність самої приватизації, тож спробуємо розібратися в питанні з точки зору готовності держави до цього процесу.
Конституція України визначає, що земля є основним національним багатством і власністю українського народу.
За даними, наданими Держгеокадастром, станом на початок 2021 року до Державного земельного кадастру внесено 21,1 млн земельних ділянок площею 40,3 млн га, що становить 66,7 % від загальної площі України. При цьому, незважаючи на виділення десятків мільйонів гривень бюджетних коштів і заяви керівництва держави про проведення інвентаризації земель як один із пріоритетів, у 2020 році внесено було лише 1,5 млн земельних ділянок площею 1,6 млн гектарів. Невідомо також, чи повернули землю, про яку керівництво Держгеокадастру заявляло як про вкрадену попередниками.
Інша конституційна норма передбачає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є земля та природні ресурси, що є у власності територіальних громад, а від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вочевидь, питання передання земель до ОТГ далеке від завершення.
Тобто держава готова до приватизації землі лише на 66 %!?
Без сумніву, така практика влаштовує Президента України, про що можна зробити висновок з огляду на стрімкий злет кар’єрними щаблями Романа Лещенка, який був відповідальним за це питання у 2020 році, зокрема:
- 07.03.2019 року, за даними НАЗК, він зробив внесок до виборчого фонду кандидата в Президенти України Зеленського Володимира Олександровича у розмірі 1 600 000 грн;
- 01.10.2019 року був призначений уповноваженим Президента України з земельних питань;
- 10.06.2020 року був призначений головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
- 17.12.2020 року був призначений міністром аграрної політики та продовольства України.
Тож фактично за провал заходів щодо проведення державної інвентаризації земель у 2020 році вже нема з кого питати, оскільки відбулось підвищення.
Питання етичності, ознак узурпації та політичної корупції в оточенні Президента України ми залишимо для правоохоронців наступних каденцій, які мають проаналізувати, чи є змова та порушення принципу розподілу влад під час призначення на керівні посади в центральних органах виконавчої влади уповноваженого Президента України з земельних питань. Політична монолітність та фактична відсутність однопартійної системи стримування та противаг вимкнула всі законодавчо закріплені запобіжники, а тому це питання не цікавить, до прикладу, Офіс Генерального прокурора.
Невідомо також, чи зможе в умовах наявної конституційної кризи Конституційний Суд України розглянути справу щодо можливості та умов обігу земель сільськогосподарського призначення.
За фактичного зубожіння населення внаслідок лібертаріанської політики слуг народу ніхто не може забезпечити захист прав кожного громадянина, гарантованих Конституцією.
Держава не тільки не спроможна забезпечити захист прав усіх власників землі та соціальну спрямованість економіки, а й фактично не готова до земельної реформи, проведення якої зашкодить економічній безпеці України.
https://pravo.ua/