• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 

Więcej…
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки

Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.

Więcej…
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.

Więcej…
Нардеп не має права бути лобістом: де закінчується захист інтересів та починається незаконний вплив

Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, має очевидний конфлікт інтересів через фінансові зв'язки з родиною Загоріїв, власниками "Дарниці". Його публічні заяви та законодавчі ініціативи збігаються з позицією фармгіганта, що може бути зловживанням впливом.

Więcej…
Чому в Україні мало виправдувальних вироків

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально–правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.

Więcej…
Що показав звіт LCIA за 2024 рік: статистика, тренди, український вимір

Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.

Więcej…
Неприкосновенность ВАКС

Сколько жалоб рассмотрено ВРП в отношении судей Высшего антикоррупционного суда?

Więcej…
Що показав звіт LCIA за 2024 рік: статистика, тренди, український вимір

Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.

Więcej…
Володимир Богатир: Недоторканність ВАКС. Скільки скарг розглянуто ВРП?

Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя.

Więcej…
ВАКС як бастіон недоторканності: скільки скарг розглянуто ВРП?

Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя, детальніше — у колонці адвоката Володимира Богатиря.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Держава існує охоронювана особистим інтересом кожного 

Лікург Афінський

Адміністративний суд в розпочав розгляд справи про невідповідність даних про місцезнаходження Державного бюро розслідувань, які містяться в Єдиного державного реєстру юридичних осіб

ДБР змінило свою адресу двічі, спочатку воно начебто знаходилось в Будинку Уряду на вулиці Михайла Грушевського, 12/2, а згодом змінило адресу реєстрації на вулицю Панаса Мирного, 28. 

Кабінет Міністрів повідомив, що в Будинку Уряду робочих місць співробітників ДБР ніколи не було, а занедбаний будинок на Панаса Мирного виявився порожнім та в аварійному стані.

 

Поточне місце реєстрації ДБР
 

 

 
 

Насправді ДБР знаходиться по Симона Петлюри, 15, куди прибувають для проведення слідчих дій відомі державні діячі і де забезпечується державна охорона на виконання відповідного Указу Президента.

Чому не можна було внести достовірні дані про місцезнаходження? Для створення "зручної" підсудності для ДБР та Офісу Генпрокурора, на що постійно вказують колеги адвокати. З процесуальної точки зору це вносить дуалізм з визначенням підсудності в разі оскарження дій співробітників цього правоохоронного органу і вже стало створило неоднакову судову практику.

Оскільки ДБР розслідує специфічні категорії "резонансних" справ, незрозумілими є причини непрозорості фінансування Державного бюро розслідувань. 

Асигнування збільшуються, надається державна охорона, а отримати відповідь щодо проведених в ДБР фінансових перевірок виявилось неможливим.

Гра з цифрами

Нещодавно відбувся досить формальний розгляд Звіту ДБР у парламенті. Фактично це не звіт, а документ виконаний у форматі комерційної презентації.

Декілька прикладів, щодо протиріч у цьому Звіті. Так, ДБР звітує про 3945 справ, де є підозри, а ГПУ вказує на 2601. 

40% доведених ДБР до суду справ – це самовільне залишення військової частини (1054 справи з 2601), як головний результат діяльності у 2020 році.

Звітуючи в парламенті виконуючий обов’язки  директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов фактично визнав, що порушення підслідності (коли один орган розслідує те, що за законом інший має) під час розслідування кримінальних проваджень може призвести до виправдального вироку в суді, оскільки докази зібрані з порушенням підслідності – з порушенням закону.

Вже масовим явищем стало одночасне розслідування "резонансних" справ щодо одних і тих самих категорій державних службовців, як НАБУ, так і ДБР, а подекуди й СБУ та Національною поліцією.

Свідомо не буду навіть ставити питання для чого створювався ДБР і чи не використовується як інструмент політичної боротьби.

Вже досить тривалий час цей правоохоронний орган не має керівника, а Верховна Рада України ініціює подальше реформування ДБР. 

На мій погляд, в цьому є системна помилка. Керівник має бути рушійною силою для становлення і реформування правоохоронного органу.

Засекречені фінансові порушення 

Вивчаючи діяльність ДБР я особисто звертався до Державної аудиторської служби України та Рахункової палати з метою зрозуміти чи були відображені під час перевірок причини недбалості відповідальних осіб Державного бюро розслідувань, які вже вдруге призвели до реєстрації цього державного правоохоронного органу за фіктивною адресою.

Державна аудиторська служба України  Листом № 000800-16/1757-2021 від 10.02.2021 року повідомила, що відповідно до пункту 8.31 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І півріччя 2020 року Держаудитслужба провела планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Державного бюро розслідувань за період з 01.01.2017 року по 30.06.2020 року, за результатами якої складено акт від 14.08.2020 року № 08-21/8т.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного бюро розслідувань від 14.08.2020 року № 08-21/8т відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, який затверджений наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 року № 440 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 року за № 902/11182, надано гриф секретності "Таємно".

Крім цього, Національне антикорупційне бюро України Листом від 22.10.2020 року № 042-220/36644 проінформувало Держаудитслужбу, що Акт ревізії від 14.08.2020 року № 08-21/8т долучено до матеріалів кримінального провадження № 52020000000000395 від 25.06.2020 року.

В доступі до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного бюро розслідувань від 14.08.2020 року № 08-21/8т мені було відмовлено.

Згадане кримінальне провадження було розпочато на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду, який зобов'язував НАБУ розпочати досудове розслідування  за фактом видання в.о. директора ДБР наказу, яким було встановлено не передбачену Законом України "Про Державне бюро розслідувань" складову заробітної плати працівників – доплату за інтенсивність праці, що мало ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Рахункова палата Листом № 19-412 від 16.02.2021 року повідомила, що відповідно до Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік Рахунковою палатою проведено аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань. 

Звіт про результати вказаного аудиту розглянуто на засіданні Рахункової палати та присвоєно гриф "Для службового користування"

Отже, в доступі до цих документів було відмовлено. Однак, було повідомлено, що План заходів Державного бюро розслідувань з реалізації та впровадження рекомендацій Рахункової палати на адресу Рахункової палати не надходив.

Збільшення видатків на утримання ДБР

Реформування ДБР чинними парламентарями призвело лише до збільшення заробітних плат, за відсутності реальних результатів роботи. І знов пропонуються законодавчі удосконалення.

Депутати цього скликання вже ініціювали більше 20 законопроектів щодо змін до профільного закону про ДБР, які не привели до жодних практичних результатів. 

Постійна ротація кадрів під кожного нового керівника звела нанівець задум про ефективний та неупереджений спеціальний правоохоронний орган. 

Системного бачення щодо його подальшого функціонування немає, а ні в парламентарів, а ні в керівництва цього правоохоронного органу, а ні в керівництва держави. На це вказують і довготривалі потуги по призначенню керівника ДБР.

Таким чином, видатки бюджету на оплату праці співробітників центрального апарату ДБР у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшились майже в чотири рази, а укомплектованість штату ДБР за цей час збільшилась лише на 10 % з 55% до 65%. 

У січні поточного року працівникам центрального апарату було виплачено 46,7 млн. грн (заробітна плата – 11,7 млн грн, грошове забезпечення – 35 млн грн), для порівняння у січні 2020 року загальна сума склала – 12,8 млн грн. У лютому 2021 року – 48,6 млн грн (заробітна плата – 10,6 млн. грн., грошове забезпечення – 38 млн грн), порівняно з лютим 2020 року – 13,4 млн грн.

Більше двох мільйонів гривень обійшлось бюджету лише утримання кожного з заступників директора ДБР у 2020 році.

А тим часом, ДБР провело закупівлю 4 комплектів спідньої білизни (реглани та штани) на 13 920 грн.

Зверніть увагу, що сама система закупівель ДБР показує, що кваліфікованими розслідуваннями цей орган не здатен займатись. Якщо трохи "поритись" у цій же спідній білизні, то виявиться, що закупівля відбувається у підприємства, щодо власників та керівництва якого минулого року СБУ розслідували кримінальне провадження в зв’язку з ухиленням від сплати податків, порушенням митного оформлення та випуском у вільний обіг вогнепальної зброї, тощо.

Важливо аналізувати та звертати увагу на недоліки допущені при створенні та діяльності ДБР і в зв’язку із створенням чергового спеціального правоохоронного органу — Бюро економічної безпеки. Безумовно, така кількість правоохоронних органів країні не потрібна, оскільки їх створення вже призвело лише до збільшення рівня злочинності. 

Найбільш оптимальним варіантом було б створення єдиного та ефективного органу для здійснення досудових розслідувань та ліквідація НАБУ, ДБР і щойно створеного БЕБ, але для цього потрібна зміна політико-правових реалій.

На жаль, поки що головний показник діяльності ДБР — це суцільний піар, який має затьмарити відсутність хоч якихось результатів їх діяльності.

Володимир Богатир

https://www.pravda.com.ua

FaLang translation system by Faboba