21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Схоже, колишній керівник Національного банку України Кирило Шевченко, якого місяць тому звинуватили у вчиненні злочину і звільнили з посади, досі має допуск до державної таємниці.
Про це свідчить відповідь Служби безпеки України від 02.11.2022 на запит адвоката Володимира Богатиря, копія якої є у розпорядженні видання «Закон і Бізнес».
Згідно із документом К.Шевченку був наданий допуск до державної таємниці за «формою 1» 28 липня 2020 року, тобто, через 12 днів після призначення на посаду. Проте даних щодо скасування допуску наразі немає.
Нагадаємо, відповідно до Закону «Про державну таємницю», залежно від ступеня секретності інформації встановлюються декілька форм допуску до державної таємниці. Форма 1 передбачає допуск найвищого рівня - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно». Термін дії допуску встановлено 5 років, тобто у випадку ексчиновника - до липня 2025 року.
У відомстві звертають увагу на те, що безпосередній доступ до держтаємниці надається працівникові посадовою особою адміністрації за місцем роботи. Обмеження прав особи у зв’язку з допуском та доступом до державної таємниці полягають у тому, що така особа, якщо вона була реально обізнана з секретними відомостями, обмежується у праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу до розсекречування таких відомостей, але не більше як на 5 років з часу припинення діяльності, пов’язаної з державною таємницею. На таку особу також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності.
6 жовтня Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови НБУ. У ці ж дні йому було повідомлено про підозру через завдання збитків в сумі понад 206 млн гривень керівництвом Укргазбанку. Пізніше
Президент своїм Указом виключив ексбанкіра зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Але, судячи з інформації від СБУ, допуск К.Шевченку до держтаємниці досі не скасовано.
«Слід розрізняти допуск до державної таємниці та доступ до такої інформації. Наявність першого ще не означає, що особа має реальну можливість знайомитись із державними секретами, - зауважив у коментарі «Закон і Бізнес» В.Богатир. – Але така неквапливість у режимних питаннях захисту охоронюваної державою інформації може свідчити про політичну основу самої кримінальної справи проти банкіра, яка ймовірно була використана як інструмент забезпечення «мирних» кадрових змін у Нацбанку при фактичній наявності якогось внутрішнього конфлікту. У такому випадку наявність або відсутність допуску до державної таємниці вже не має принципового значення».
Також адвокат наводить паралелі з іншою головою НБУ Валерією Гонтаревою, стосовно якої також відкривались кримінальні провадження. «Зрештою парламент звільнив її з посади у березні 2018 року, а допуску до державної таємниці її позбавили у вересні, тобто лише через пів року».
Нагадаємо, також нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили голові Рахункової палати, народному депутату VIII скликання Валерію Пацкану про підозру у незаконному одержанні 117,65 тис. грн компенсації за житло.