• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 

Więcej…
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки

Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.

Więcej…
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.

Więcej…
Нардеп не має права бути лобістом: де закінчується захист інтересів та починається незаконний вплив

Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, має очевидний конфлікт інтересів через фінансові зв'язки з родиною Загоріїв, власниками "Дарниці". Його публічні заяви та законодавчі ініціативи збігаються з позицією фармгіганта, що може бути зловживанням впливом.

Więcej…
Чому в Україні мало виправдувальних вироків

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально–правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.

Więcej…
Що показав звіт LCIA за 2024 рік: статистика, тренди, український вимір

Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.

Więcej…
Неприкосновенность ВАКС

Сколько жалоб рассмотрено ВРП в отношении судей Высшего антикоррупционного суда?

Więcej…
Що показав звіт LCIA за 2024 рік: статистика, тренди, український вимір

Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.

Więcej…
Володимир Богатир: Недоторканність ВАКС. Скільки скарг розглянуто ВРП?

Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя.

Więcej…
ВАКС як бастіон недоторканності: скільки скарг розглянуто ВРП?

Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя, детальніше — у колонці адвоката Володимира Богатиря.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Главным направлением взаимодействия правоохранительных органов по линии Интерпола является установление местонахождения разыскиваемых лиц. Цель – задержание, определение местонахождения или простое информирование. Иногда следствием становится экстрадиция. Как происходит сотрудничество, – попробуем проиллюстрировать на примере украинского бюро.

Отчеты об эффективности

Интерес правоохранительных органов к розыску людей возникает преимущественно в связи с уголовными производствами, оперативно-розыскными мероприятиями или обусловлен необходимостью установления пропавших без вести лиц.

Напомним, вопросы борьбы с преступностью, имеющей транснациональный характер или выходящий за пределы государства, решаются правоохранительными органами Украины исключительно через Национальное центральное бюро Интерпола.

Таковым бюро является Нацполиция. На нее, как на рабочий аппарат, возложены задачи по координации наших правоохранительных органов, а также взаимодействие с генеральным секретариатом Интерпола и соответствующими органами государств-членов.

В частности, речь идет о направлении партнерам запросов о преступниках и разыскиваемых лицах, а также о приеме и контроле реализации аналогичных запросов из-за рубежа.

Ежегодно главой Нацполиции представляются отчеты о результатах деятельности Национального центрального бюро. И соответствующие скан-копии за 2014-2021 годы были предоставлены нам Департаментом международного полицейского сотрудничества Национальной полиции Украины.

Объем работ

С 2014 по 2021 год с использованием каналов Интерпола было установлено местонахождение 3758 человек, подозреваемых или осужденных за совершение преступлений, в том числе:

- 1301 человек, разыскиваемый нашими правоохранительными органами (спрашивала Украина);

- 2229 человек, разыскиваемых иностранными государствами.

- 103 человека, которые разыскивались правоохранительными органами Украины с использованием информационной системы Интерпола, но были установлены на территории нашего государства.

- 173 человека разыскивались как пропавшие без вести, были установлены на территории иностранных государств или Украины.

Как видно на иллюстрации, динамика характеризуется постепенным увеличением объема работы: с 185 выполненных запросов в 2014 году до 841 запросов – в 2018 году. Затем в течение двух лет наблюдался резкий спад (267, 264 соответственно в 2019 и 2020 гг.), после чего взаимодействие возобновилось до 578 розысков. Что касается направления работы, то, за исключением 2014 и 2015 годов, все время национальное бюро Интерпола больше выполняло поручения из-за границы, чем Украина получала подозреваемых и осужденных от иностранных партнеров.

Кого и где находят

Также познавательным может быть срез по странам, с которыми Украина больше всего сотрудничает по линии розыска граждан. Здесь рейтинг несколько отличается в зависимости от направления розыска.

Если речь идет о розыске правоохранительными органами Украины наших граждан, установленных на территории зарубежных стран, то здесь ТОП-5 за 8 лет выглядит следующим образом:

1. РФ – 701

2. Польша – 74;

3. Германия – 55;

4. Италия – 55;

5. Испания – 46.

Фактически эти цифры отражают страны, где больше всего находят граждан Украины и где не стоит искать защиты от преследования.

Когда мы рассмотрим результаты международного розыска лиц, установленных в Украине, то в пятерку лидеров по критерию удовлетворения запросов с 2014 по 2021 год попали:

1. Молдова – 766;

2. Россия – 438;

3. Румыния – 101;

4. Германия – 89;

5. Польша – 66.

Эти цифры отражают страны, граждан которых Украина больше находит на своей территории.

Из приведенных цифр следует, что наиболее плодотворно сотрудничество украинских правоохранителей происходит с коллегами из России, Германии и Польши. Активнее всего в Украине находят нарушителей из Молдовы, а Россия на порядок больше выявляет наших граждан по сравнению с другими партнерами по Интерполу.

Экстрадиция

Но установление еще не означает выдачу. Так что здесь может быть интересна статистика от Укрбюро в части экстрадиции граждан. Всего за восемь лет (с 2014 по 2021) по линии Интерпола была осуществлена экстрадиция в Украину 258 человек. Напомним, за этот же период был установлен 1301 гражданин, разыскиваемый украинскими правоохранительными органами. То есть выдача составляет около 19,8% от установленных. Что касается выполнения требований иностранных партнеров, то здесь показатель составляет 17,8% (установлено 2229 граждан, разыскиваемых иностранными правоохранительными органами, экстрадированных – 396).

Отдельно обращает внимание факт того, что с 2014 года Украина активно спрашивала о розыске и выдаче граждан в РФ и эти запросы выполнялись. И даже больше, чем обратные требования.

Также активно наши правоохранители сотрудничали с польскими, немецкими и итальянскими коллегами. А вот с Молдовой сотрудничество было преимущественно в одну сторону – экстрадиция из Украины. Очевидно, что гражданам этой страны не стоит скрываться от правосудия в Украине. Ведь показатели как розыска, так и экстрадиции наибольшие.

В таблице (просмотреть можно здесь) собраны данные по экстрадиции по тем же странам, которые вошли в ТОП-розыски. Первая цифра во всех ячейках характеризует показатель выдачи Украине, вторая – экстрадицию из Украины.

К лидерам взаимодействия по экстрадиции, учитывая сводные данные за эти же годы, можно добавить также Азербайджан (2/22), Турцию (1/21) и Чехию (19/5).

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba