Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту
ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, Заслужений юрист України
Якщо театр починається з вішалки, то адвокатів суд починається зі шлагбаума. Причому для тих захисників, хто має антикорупційну практику, - у буквальному смислі.
Біля воріт Закону
Крокуючи головною вулицею столиці, на виїзді з одного нічим не прикметного подвір’я в арці будинку №42 можна побачити доволі скромний зелений шлагбаум із намальованим знаком «цегла». Зовні шлагбаум особливо нічим не відрізняється від тисяч аналогічних пристроїв, які полюбляють установлювати в Україні різні організації та громадяни, коли прагнуть відгородитися від метушні міста, колес сторонніх автівок і зайвих очей.
Проте, цей шлагбаум особливий. Працює здебільшого щовівторка і четверга. Решту часу загородження ховається у нішу і міцно зачиняється залізними дверима під колір стіни.
Шлагбаум був встановлений ще за часів, коли тут існував Печерський райсуд Києва. У нових «антикорупційних» реаліях це технічне рішення прийшлося до вподоби черговим служителям Феміди, які після реформи витримали перевірку на доброчесність.
Найімовірніше «спонсором» загородження, який створює перешкоди для в'їзду та входу до суду – є підприємець, що має офіс поряд й утримує і сивочолого брамника, який разом зі шлагбаумом працює у проході будинку.
Якщо з організаційної сторони процес було налагоджено досконало (про що свідчить його кількарічна робота), то правовий аспект не може не викликати запитань.
Доступ для обраних?
Шлагбауми, механічні ворота, обмежувальні стовпці тощо, оскільки вони перешкоджають руху та обмежують потік автівок, є технічними засобами регулювання руху транспортних засобів. Отже, з урахуванням положень ст. 21 Закону «Про благоустрій населених пунктів», вони є елементами благоустрою.
Правила благоустрою міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. І відповідно до п. 3.2.11 цих Правил відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов'язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.
Коли ж на території виконуються роботи, що порушують благоустрій, згадані особи, у відповідності до пункту 15.1. Правил зобов’язані отримувати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. Порядок отримання такої картки також регулюється розділом XV Правил.
Жодних дозвільних документів чи контрольних карток «врата Закону» на Хрещатику не отримували, про що свідчать відповіді, як Департаменту міського благоустрою, так і Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації. Тож, ми направили відповідний запит і в ВАКС.
Встановлення подібних технічних засобів контрольованого допуску на прибудинкові території порушує право третіх осіб на свободу пересування, гарантованої Конституцією і Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до пунктів 1.5 та 1.8 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а обмеження в дорожньому русі, можуть бути запроваджені виключно в установленому законодавством порядку.
Все це відбувається за мовчазної згоди суддів ВАКС, які, як мінімум, користуються цим шлагбаумом. А якщо додатково зважити на графіки роботи, то голову починають відвідувати нав’язливі думки про створення ким-то стороннім особливих умов, за яких антикорупційним суддям ніхто з учасників проваджень не заважатиме паркувати автомобілі у дні судових засідань.
Чи має хтось відповідати за таке забезпечення судочинства, - Державна судова адміністрація, сам Вищий антикорупційний суд? Національна поліція яка покликана забезпечувати порядок та безпеку дорожнього руху? Можливо Департамент благоустрою КМДА, який не видавав на конструкцію дозвільних документів чи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, яка взагалі, як виявилося, не цікавиться ситуацією?
У будь-якому випадку, не хочеться думати, що в Україні корупція починається з входу до ВАКС, а доступ до правосуддя – з протиправних обмежень прав і свобод людини.
https://novosti.politeka.net/uk/411118-na-vhode-v-anti-korrupciyu