В Україні відзвітували про чергове наближення вступу до Європейського Союзу у зв’язку з уточненням процедури відбору суддів Конституційного Суду. Але чи вирішить чергова судова мініреформа вже наявні проблеми?

Вирішальний вплив — у ДГЕ

Підписуючи закон № 3277-IX (набрав чинності 20 серпня), гарант Конституції визначив його як один з ключових для продовження євроінтеграційних устремлінь. «Відкриття переговорів — уже цього року, — запевнив Володимир Зеленський. — Закон, який гарантує прозорий, професійний і доброчесний відбір суддів Конституційного Суду. Наша держава ще на крок ближча до вступу у Євросоюз».

Чому закон настільки важливий? Адже процедуру конкурсного добору кандидатів на посаду судді КС відносно недавно вже змінювали (закон від 13.12.2022 №2846-IX)! Як підставу для підготовки його проекту автори законодавчої ініціативи послалися на висновок та лист Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) із додатковими рекомендаціями.

Новими змінами передбачено, що кандидати, які отримали від дорадчої групи експертів (ДГЕ була впроваджена законом №2846-IX і саме до її функціонування були основні претензії євроекспертів) оцінку «не відповідає» за критерієм професійних якостей припиняють участь у конкурсі. Так, у протоколах ДГЕ має бути зазначено результати поіменного голосування всіх членів.

Для сталості роботи групи, змінено порядок вирішення відводів та самовідводів її членів. Зокрема, аби кворум не опинявся під загрозою, для кожного члена ДГЕ передбачено заступника.

На перехідний період добору законодавець виявив доцільним прийняття рішення чотирма голосами її членів, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи Венеціанською комісією. Якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» ДГЕ не може ухвалити рішення, має проводитися повторне голосування. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» під час такого повторного голосування голоси трьох членів, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи ВК, є вирішальними.

Але, як засвідчили останні гучні події у відреформованому Верховному Суді, удосконалення процедури добору відповідно до євростандартів не гарантує доброчесної роботи українських суддів і обраного ними керівництва. Скоріше навпаки.

Риба гниє з голови

Яскравим прикладом є ситуація яка склалась безпосередньо у самому Конституційному Суді, зокрема проблема реального конфлікту інтересів у в.о. Голови КС. Адже Сергій Головатий одночасно є членом Венеціанської комісії, яка не лише створила підстави для удосконалення процедури добору, але й отримала «золоту акцію» у ДГЕ.

Нагадаємо, згідно зі статутом Європейської комісії «За демократію через право», ВК є незалежним консультативним органом, який поглиблює розуміння правових систем держав-учасниць, з метою їх зближення, сприяє утвердженню верховенства права та демократії, вивчає проблеми, що виникають у зв'язку з функціонуванням демократичних інститутів.

Складається ВК з незалежних експертів, які здобули визнання завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інститутах або внеску в розвиток права та політичної науки. Члени Комісії мають виступати у своїй особистій якості і не повинні отримувати жодних інструкцій. В межах своїх повноважень ВК надає висновки, зокрема, на запити держав.

У контексті вирішення піднятої проблеми реформування КС з одного боку та статутних норм, з іншого, діяльність члена ВК С.Головатого навряд можна вважати незалежною від обов’язків судді КС України. Також не можна не враховувати, що на члена ВК сьогодні поширюються обмеження та обов’язки, які випливають із закону «Про запобігання корупції» (заборона суміщення, декларування тощо). Чи можна в такому випадку гарантувати відсутність жодних сторонніх «інструкцій» під час роботи в незалежному консультативному органі?

Конституційно визначеним обов’язком судді КСУ є додержання присяги, що прямо створює його залежність, є його одностороннім, індивідуальним, публічно-правовим, конституційним зобов’язанням, а дотримання своїх обов’язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства.

Виконання закону — через примус

Про змішування у роботі посад (що вже має ознаки зловживання службовим становищем), також може свідчити факт залучення до роботи члена ВК помічника судді КС, який постійно супроводжував С.Головатого у Страсбурзі на засіданнях ВК. Зауважимо, що жоден інший член ВК не має супроводжуючих та обслуговуючих осіб. При цьому витрати на їхні подорожі оплачувала держава. Так, за даними господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів у період з 2018 року до 21.02.2023 вони склали 632,2 тис. грн.

Обліковуються ці подорожі керівником КС, звісно, як закордонні відрядження.

Подібна практика безумовно дискредитує орган конституційної юрисдикції. І, що цікаво, корупційні та інші скандали супроводжували роботу майже всіх очільників КС. А це вкотре засвідчує патологічну неможливість влади провести ефективну судову реформу.

Можливо це пов’язано із тим, що за будь-яких реформ українські чиновники не можуть або не хочуть виконувати прийняті закони.

Черговим прикладом є провадження щодо конституційності закону про ратифікацію міжнародної угоди. Спочатку як народний депутат, С.Головатий голосував за нього, а сьогодні він же виступає суддею-доповідачем у справі щодо неконституційності ратифікації цієї ж угоди. Державне бюро розслідувань було вимушене «з-під палки» внести відомості до ЄРДР лише після винесення судом відповідної ухвали. А НАЗК фактично відмовилося перевіряти інформацію, що свідчить про наявність порушень антикорупційного закону.

Суверенний вибір відмови

Чи змінить щось нова система добору з вирішальним впливом іноземців на ДГЕ при КС, на якій наполягали у Європі? На чому саме наполягали у ВК? І чи не є усе це відмовою держави від свого суверенітету?

Для відповідей достатньо ознайомитись з безпосередньо з самим листом ВК від 25.01.2023, яким комісія розтлумачила свій висновок до закону №2846-IX та пояснила, що попередні умови для висування кандидатів у члени ДГЕ, висловлені ВК, Україною не було виконано.

Йшлося про дві рекомендації:

надати можливість ДГЕ надавати відповідному органу призначення імена перевірених кандидатів разом з оцінкою моральних якостей кожного кандидата, у тому числі доброчесності та професійної компетентності (в порядку ранжування від неприйнятних до прийнятних і до найбільш прийнятних). Ці оцінки мають бути доступними для громадськості. Кандидати, яких ДГЕ визнала «неприйнятними», повинні бути виключені з подальшого розгляду та не можуть бути обрані органами; передбачити в законі порядок вирішення в ситуації, якщо ДГЕ не може прийняти рішення. На час, поки ДГЕ працюватиме з міжнародними членами, кількість членів ДГЕ має бути збільшена до семи. Сьомий член має призначатися за міжнародною квотою не були дотримані в законі, прийнятому 13.12.2022.

У ВК зауважили, що надають великого значення тому, щоб надати КСУ міцні гарантії незалежності, оскільки цей Суд відіграватиме вирішальну роль у демократичному розвитку та функціонуванні українських інституцій… І це пояснює, чому ВК погодилася не лише надати свій експертний висновок щодо цього механізму, а й взяти виняткову безпосередню участь у складі ДГЕ.

На жаль оновлений закон не в повній мірі врахував модель, на якій наполягали у Страсбурзі. Наприклад, виявилось, що Україна сама відмовилася від частини суверенітету.

«Венеціанська комісія, міжнародні та іноземні організації призначають членів ДГЕ не на підставі свого права, а лише через те, що на це їх уповноважила Україна, реалізуючи суверенний вибір України» і члени ДГЕ мають діяти «у своїй особистій якості, а не як представники ВК».

***

Системна корупція в органах влади фактично вже стала культурно-політичною проблемою, яка знищила довіру до судової влади та правоохоронних органів. І зростання цієї проблеми залишається чи не єдиним результатом чисельних реформ, який не помічають або не хочуть помічати наші міжнародні партнери. А системні потрясіння відбуваються і в Верховному Суді, і в ДСАУ, і в органах адміністративної юстиції тощо.

Тож переформатування КС зрештою відбудеться здебільшого відповідно до вітчизняних забаганок, які «освячені» висновком ВК, до якої входить нинішній в.о. Голови КСУ.

Нагадаю, що політично доцільні переформатування вже засуджувались європейською юстицією, зокрема ЄСПЛ спочатку визнав безпідставними звільнення у 2014 році суддів КСУ В'ячеслава Овчаренка та Михайла Колоса, нещодавно — Анатолія Головіна і продовжує розгляд щодо заяв інших суддів КСУ незаконно звільнених як у 2014 році, так і нещодавно. Прийняття рішень проти України у цих справах є очікуваним надбанням.

Саме тому подібні реформи мають узгоджуватись не тільки з політичною доцільністю, а й з європейськими правовими традиціями, устремління до яких декларує законодавець.

https://zib.com.ua