• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Więcej…
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Więcej…
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Więcej…
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Więcej…
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Więcej…
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Więcej…
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Więcej…
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Więcej…
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Więcej…
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Система електронного кримінального провадження «іКейс», запущена у 2021 році для НАБУ, САП і ВАКС, вміщує сьогодні матеріали 1344 кримінальних провадження. Наразі система функціонує не на повну потужність. Технічний адміністратор обіцяє розширення функціональних можливостей та інтеграцію з іншими системами.

Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України на запит адвоката Володимира Богатиря.

Цифровізація повною мірою поглинула процеси судочинства: учасники сьогодні можуть обмінюватися процесуальними документами через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзвʼязку.

А от у кримінальних справах на досудовому розслідуванні все ще домінують паперовий формат зберігання відомостей та офлайн-зустрічі на слідчих діях. Модернізувати процеси складання та обміну документами покликана інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування «іКейс». Положення про неї було затверджене спільним наказом НАБУ, ОГП, РСУ, ВАКС від 15.12.2021 № 175/390/57/72 і вже на наступний день стартувала реєстрація в ній кримінальних проваджень.

Кількість зареєстрованих у Системі кримінальних проваджень є динамічною величиною та щодня змінюється, — говорять у НАБУ, яке є держателем та технічним адміністратором «іКейс». Відомо, що станом на 2 вересня було інтегровано 1 344 кримінальні провадження.

Крім НАБУ, органами, що використовують систему, також є Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора, сам Офіс Генерального прокурора та Вищий антикорупційний суд.

Користувачами «іКейс», відповідно до Положення, є уповноважені посадові особи органів, що використовують Систему, а також учасники кримінального провадження, яким у встановленому порядку було надано права доступу.

Використання Системи зокрема полягає у:

1) внесенні відомостей у кримінальному провадженні;

2) створенні, погодженні, затвердженні матеріалів кримінального провадження безпосередньо у Системі за допомогою наявних форм та шаблонів;

3) завантаженні до Системи матеріалів кримінального провадження, які існують поза межами Системи;

4) дослідженні матеріалів кримінального провадження, що містяться у Системі.

Суть роботи системи на практиці у відомстві пояснювали так: замість стосів паперу детективу, прокурору або судді потрібен лише ноутбук. «іКейс» має шаблони необхідних процесуальних документів, які після заповнення відповідної форми генеруються автоматично. А сформований документ, як-от клопотання або підозра, одразу стає доступним всім учасникам процесу. Так, наприклад, аби подати клопотання детективу треба витратити дві години дорогоцінного часу, пальне і папір. З «іКейс» ці витрати відсутні.

Для цього сьогодні вже реалізовано інтеграцію «іКейс» з Єдиним реєстром досудових розслідувань та частково — з інформаційною системою, яка функціонує у Вищому антикорупційному суді України.

Разом із тим доступ до Системи таких учасників кримінального провадження як представник потерпілого, захисник підозрюваного, обвинуваченого тощо — сьогодні не передбачена. Втім, у НАБУ запевняють, що ця функція перебуває в стадії розробки.

Крім того, можливість відкриття матеріалів досудового розслідування та можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в «іКейс», наразі працює шляхом надання доступу до документів через функцію їх вивантаження на електронні носії інформації.

«Реалізацію подібних ініціатив можна лише вітати, адже вони зрештою спрямовані на забезпечення в Україні справедливого суду, як його розуміють європейські інституції», — переконаний адвокат В. Богатир. У цьому контексті він виділяє три головні фактори:

«По-перше, — і це найбільш очевидне, — система дозволяє швидше збирати, обробляти та аналізувати інформацію. Це позитивно впливає на строки розслідування, до яких традиційно є претензії з боку Європейського суду з прав людини.

По-друге, будь-яка автоматизація і цифровізація — це зменшення людського фактора, а відтак і ризиків маніпуляцій, зловживання. Це повинно зміцнити довіру до правосуддя.

По-третє, у перспективі має збільшитися прозорість та спроститися доступ до інформації. Хоча вже минуло майже три роки від запуску «іКейс», адвокати досі не інтегровані до системи. Зрозуміло, що тут перетинаються, а іноді й конфліктують, інтереси сторін обвинувачення та захисту, втім знайти варіант, що влаштує усіх, цілком можливо», — говорить адвокат.

Також В. Богатир звертає увагу на важливість реалізації технічних рішень в роботі правоохоронних органів з огляду на підвищення ефективності їхньої діяльності. Окремі дослідники нарікають на вкрай низькі показники саме антикорупційної гілки. Наводяться статистичні дані 2023 року, згідно з якими НАБУ та САП за рахунок своєї діяльності відшкодували державі 55 млн гривень. Якщо врахувати, що в цей період встановлена сума матеріальних збитків по закінченим провадженням була 21,97 млрд гривень, виходить, що здобутки антикорупціонерів — це мізерні 0,25%.

«У будь-якому випадку, цифровізація невідворотна. І чим скоріше НАБУ доведе ефективність іКейсу, тим швидше їхній досвід буде впроваджений для всієї правоохоронної системи», — резюмував заслужений юрист України Володимир Богатир, який вважає що цей аспект має бути обов’язково врахований міжнародними експертами при проведенні незалежного аудиту діяльності НАБУ.

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba