21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.З 2013 по 2023 рік кількість працюючих суддів в Україні скоротилася на 41,2%. Станом на жовтень цього року в країні працювало 4988 суддів. Наразі кадровий голод складає 29,6%.
Про те як з роками змінювалася кількість суддів в Україні та скільки на сьогоднішній день залишається вільних вакансій спеціально для УНН розповів адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Судові реформи в Україні, серед інших відносних здобутків, мають один абсолютний показник ефективності: кількість служителів Феміди з роками невпинно зменшується. Хоча реформатори поступово знижують граничну кількість посад, судді все одно не встигають їх заповнювати!
Особливості обліку
Такі висновки можна зробити на підставі аналізу статистичних даних, які на запит надала Вища кваліфікаційна комісія суддів.
Нагадаємо, відповідно до п.1 ч.1 ст. 93 Закону "Про судоустрій і статус суддів" саме ВККС веде облік даних про кількість посад суддів у судах, в тому числі вакантних. Оскільки комісія як постійно діючий орган у системі правосуддя України розпочала роботу після набрання чинності ще старим Законом №2453-VI ми поцікавилися даними, починаючи з 2010 року. Але виявилося, що в ВККС є цифри лише з 2012 року. Даних за 2010 та 2011 роки чомусь "не відображено та не задокументовано".
Інформація охоплює такі показники як гранична кількість посад суддів, кількість осіб, призначених (обраних) на посади суддів та кількість вакантних посад суддів.
Для коректного їх сприйняття необхідно розуміти, що дані обліку надавалися за постійним місцем роботи суддів без урахування відомостей про тимчасове переведення окремих із них. А інформація про граничну кількість суддів та кількість вакантних посад враховує визначену граничну кількість суддів, але ігнорує утворені суди, що не розпочали роботу або суди, роботу яких було припинено (тобто підсудність яких визначено іншому суду). Саме цими особливостями можна пояснити, чому наявні вакансії та заповнені посади у сумі не завжди дають визначену граничну кількість суддів в Україні. Цифри наводяться станом на кінець кожного року (крім поточного, де дані наведені на 1 жовтня). Тож розгляньмо їх.
До реформи й після
Гранична кількість посад під час дії старого закону 2010 року трималася на позначці трохи більш як 9 тис. суддів аж до кінця 2016 року, коли вона стала найбільшою (9148). Тут доречно пригадати, що саме у 2016 році почала діяти чергова судова реформа та набрали чинності Закон "Про судоустрій і статус суддів".
Після цього показник плавно зменшувався до часу введення правового режиму воєнного стану. На кінець 2022 року він становив 6483 посади. Наступного року його трохи збільшили.
Як же визначається потреба у суддях? Згідно із ч. 6 ст. 19 Закону "Про судоустрій і статус суддів" кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України), судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
Наприклад, текст рішення ВРП від 24.08.2023 №852/0/15-23 "Про визначення кількості суддів у місцевих та апеляційних судах" вказує на практику проведення нарад за участі членів ВРП, ВККС, представників Ради суддів України, Верховного Суду, ДСА, Національної школи суддів України, на яких обговорюється кадровий голод і нормативи кадрового забезпечення, кількість вакансій, проблеми добору та проведення конкурсів, вивчається статистика, навантаження, а також видатки, визначені у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
Якщо виходити з логіки чиновників, то виходить, що потреба у суддях в Україні з 2016 до 2022 року зменшилася аж на 29,1%!
Чому так?
Показники голоду
Тут доречно буде відстежити криву фактичної кількості суддів, а точніше - осіб, призначених (обраних) на посади суддів. І вона має дещо інший вигляд.
З цифр, наданих ВККС видно, що фактична кількість була на досить високому рівні (понад 8 тис.), допоки в Україні після не змінилася влада в 2014 році. Адже у 2013 році ще фіксується зростання кількості призначених (обраних) суддів (з 8223 до 8371) а от наприкінці 2014 року їх стає вже менше - 8062 особи. І далі спостерігається подальше зниження. Найменше їх виявилося у 2023 році - 4920 служителів Феміди (станом на 1 жовтня поточного року їх трохи побільшало). Взагалі з 2013 по 2023 рік кількість працюючих суддів скоротилася на 41,2%! Іншими словами, люди йшли з посад (які не встигали заповнювати) швидше, аніж знижувалася потреба (див. відсоток граничної кількості).
Якщо додатково подивитися на цифри вакансій, можна помітити, що найбільше їх було у реформеному 2016-му (2774). Найменше - за до зміни влади в 2014 році (2013 рік - лише 700 вакансій). Але найбільш цікаво буде поглянути не на абсолютну кількість вакансій, а на їх відсоток крізь роки. І тут можна помітити, що в рік судової реформи, він різко зріс до 30,3% і далі його намагалися тримати плюс мінус на цьому рівні.
Що ж впливало на можливість чи бажання (точніше, на небажання) людей працювати в судовій системі? Зміна влади в 2014 році призвела до політично мотивованих люстрацій, різного роду переслідувань, численних оцінювань та перевірок на доброчесність суддів, що доречно робити під час призначення суддів на посаду, а не з кожною зміно влади. В цей же період "нова" влада створила додаткові проблеми, коли виявилася нездатною забезпечити роботу ВККС. У листопаді 2019 році склад комісії, що відповідає за добір суддів, припинив повноваження через прийняття Верховною Радою Закону від 16.10.2019. Відновити кваліфікаційне оцінювання вдалося лише у листопаді 2023 року.
Станом на 1 жовтня цього року в Україні працювало 4988 суддів (повний список можна переглянути на сайті ВККС). Щоправда, ці цифри досить мінливі. Так, стало відомо, що через два дні Вища рада правосуддя, розглянула і задовольнила ще п’ять заяв про відставку. Тож кількість вакансій знов збільшилася і станом на сьогодні кадровий голод складає 29,6%.