• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Więcej…
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Więcej…
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Więcej…
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Więcej…
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Więcej…
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Więcej…
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Więcej…
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Więcej…
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Więcej…
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

За 8 років діяльності в Агентстві з розшуку та менеджменту активів так і не вдалося створити цілісну систему управління арештованими активами та налагодити взаємодію з органами прокуратури та досудового розслідування.

Про це свідчать висновки Рахункової палати, зроблені за результатами аудиту відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами АРМА з 2022 року по червень 2024 року.

«Управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стикається з низкою викликів через відсутність сформованого Кабінетом Міністрів України достатнього правового поля», — повідомили в РП.

Похваливши Агентство за збільшення показників діяльності в частині забезпечення надходження коштів, аудитори водночас відзначили:

  • недосконалість існуючих механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів;
  • недоліки внутрішніх регламентних норм для дієвого моніторингу і контролю;
  • неврегульованість відносин між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування на етапі передачі-прийняття активів;
  • брак інструментів для ефективної діяльності задля збереження та збільшення економічної вартості активів.

Дивує оприлюднена Рахунковою палатою статистика виконання (а точніше невиконання) судових рішень. З понад 100 тис. ухвал про арешт майна лише 1% передбачав передачу в управління АРМА. При цьому значна частина ухвал не виконується через «відсутність нормативно врегульованої процедури передачі активів та недостатню взаємодію з органами прокуратури й досудового розслідування».

За 549 ухвалами активи вартістю понад 39,4 млрд грн. (це близько $940 млн.) залишаються неприйнятими в управління, що свідчить про значні втрати для держави, йдеться у звіті Рахункової палати.

Аудит встановив і проріхи в обліку, через які активи продаються дешевше, аніж вони коштують. Повідомляється, що в Єдиному державному реєстрі активів відсутня повна інформація про активи, що призводить до викривлення даних про їхню вартість. У третині випадків очікуваний результат від управління (економічна вигода або прогнозований дохід) виявився меншим на загальну суму 81,3 млн грн.

Також Агентство у 2022–2023 роках не володіло достатньою інформацією про ринкову вартість всіх проданих активів та оціночною вартістю за 61,3% реалізованих активів. З цієї причини реалізація активів за чотирма ухвалами була нижчою за ринкову на 769,3 млн грн.

До подібних висновків Рахункова палата приходила раніше під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ефективності використання коштів державного бюджету АРМА.

Рахункова палата зокрема звертала увагу на такі порушення АРМА:

  • не забезпечено виконання функцій організації та здійснення заходів, пов'язаних із веденням обліку матеріальних активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;
  • відсутність ініціювання змін до законодавства у частині врегулювання порядку ведення бухгалтерського обліку арештованих активів;
  • ведення обліку переданих Національному агентству таких матеріальних активів у ручному режимі без відображення у регістрах бухгалтерського обліку;
  • не забезпечено організацію здійснення рецензування звітів про оцінку майна, що створює додаткові корупційні ризики;
  • не забезпечено належне управління арештованими активами, що створює корупційні ризики та призводить до помилок або зловживань;
  • рішення щодо відбору управителів та реалізаторів активів приймалися тендерним комітетом без належних на те повноважень.

Керівництвом приймалися незаконні управлінські рішення щодо зміни керівництва господарських товариств, корпоративні права яких арештовано.

Хоча наразі сам звіт про результати аудиту АРМА за період з 2022 року до червня 2024 року не оприлюднений, наведені РП витяги з нього свідчать про наявність корупційних загроз усередині відомства. Але, схоже, що з їх усуненням ніхто не поспішає.

Бо, як ми вже писали раніше, у негараздах в роботі винні не чиновники відомства, а нормотворець. Сьогодні ним виявився Кабмін, що не забезпечив належне правове поле. Принаймні цю думку підтримали аудитори.

Іншими словами, усі проблеми — через поганий закон. І це дуже зручна позиція, що повністю знімає з них відповідальність, чи не так?

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba