Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуУ Вищому антикорупційному суді (ВАКС) розгортається ситуація, яку правники називають прецедентом: народному депутату Ярославу Дубневичу, обвинуваченому у заволодінні понад 2,1 млрд грн, відмовляють у дистанційній участі в судовому засіданні, попри його бажання долучитися до процесу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на колонку юриста Володимира Богатиря.
Йдеться про так звану "газову справу" - слідство тривало понад вісім років, а матеріали налічують понад 350 томів. Проте вже на етапі підготовчого засідання ВАКС відмовив у допуску обвинуваченого до участі в режимі відеоконференції.
"Феміда сама не хоче бачити обвинуваченого. Створюється прецедент порушення принципу favor defensionis - сприяння захисту, як основоположного елементу справедливого судочинства", - зазначає Богатир.
За його словами, хоча Дубневич був підключений до засідання онлайн, суд вирішив не допустити його до процесу через відсутність офіційного підтвердження місця перебування. Водночас, в іншому провадженні в тому ж суді депутат бере участь у слуханнях дистанційно - без вимог про надання адреси чи підтверджень з-за кордону.
"Така непослідовність суперечить принципу рівності сторін (equality of arms) та може вказувати на вибіркове застосування норм", - підкреслив юрист.
Богатир нагадав, що законодавство не передбачає обов’язку повідомляти суд про місце перебування або ставати на консульський облік для участі у засіданні дистанційно. Більше того, КПК дозволяє використовувати відеозв’язок у разі воєнного стану або коли обвинувачений зацікавлений у розгляді справи.
"В такій ситуації наявна згода особи, її технічна присутність та бажання брати участь. Відмова у доступі до власної справи без правових підстав - це грубе порушення права на захист", - зазначає Богатир.
Юрист також наголошує на відповідності дій ВАКС міжнародному праву. Зокрема, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що відсутність обвинуваченого на засіданні допустима лише у разі його свідомої і недвозначної відмови від участі. Проте у справі Дубневича, за словами адвоката, ситуація протилежна - обвинувачений виявляє бажання брати участь, але його усувають з процесу.
"Справа Дубневича демонструє, як сучасні технічні можливості можуть використовуватись не для розширення доступу до правосуддя, а навпаки - для його обмеження", - резюмував Богатир.