• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Детальніше...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Детальніше...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Детальніше...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Детальніше...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Детальніше...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Детальніше...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Детальніше...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Детальніше...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Детальніше...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Детальніше...


ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, Заслужений юрист України

Якщо театр починається з вішалки, то адвокатів суд починається зі шлагбаума. Причому для тих захисників, хто має антикорупційну практику, - у буквальному смислі.

Біля воріт Закону

Крокуючи головною вулицею столиці, на виїзді з одного нічим не прикметного подвір’я в арці будинку №42 можна побачити доволі скромний зелений шлагбаум із намальованим знаком «цегла». Зовні шлагбаум особливо нічим не відрізняється від тисяч аналогічних пристроїв, які полюбляють установлювати в Україні різні організації та громадяни, коли прагнуть відгородитися від метушні міста, колес сторонніх автівок і зайвих очей.

Проте, цей шлагбаум особливий. Працює здебільшого щовівторка і четверга. Решту часу загородження ховається у нішу і міцно зачиняється залізними дверима під колір стіни.

Шлагбаум був встановлений ще за часів, коли тут існував Печерський райсуд Києва. У нових «антикорупційних» реаліях це технічне рішення прийшлося до вподоби черговим служителям Феміди, які після реформи витримали перевірку на доброчесність.

Найімовірніше «спонсором» загородження, який створює перешкоди для в'їзду та входу до суду – є підприємець, що має офіс поряд й утримує і сивочолого брамника, який разом зі шлагбаумом працює у проході будинку.

Якщо з організаційної сторони процес було налагоджено досконало (про що свідчить його кількарічна робота), то правовий аспект не може не викликати запитань.

Доступ для обраних?

Шлагбауми, механічні ворота, обмежувальні стовпці тощо, оскільки вони перешкоджають руху та обмежують потік автівок, є технічними засобами регулювання руху транспортних засобів. Отже, з урахуванням положень ст. 21 Закону «Про благоустрій населених пунктів», вони є елементами благоустрою.

Правила благоустрою міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. І відповідно до п. 3.2.11 цих Правил відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов'язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.

Коли ж на території виконуються роботи, що порушують благоустрій, згадані особи, у відповідності до пункту 15.1. Правил зобов’язані отримувати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. Порядок отримання такої картки також регулюється розділом XV Правил.

Жодних дозвільних документів чи контрольних карток «врата Закону» на Хрещатику не отримували, про що свідчать відповіді, як Департаменту міського благоустрою, так і Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації. Тож, ми направили відповідний запит і в ВАКС.

Встановлення подібних технічних засобів контрольованого допуску на прибудинкові території порушує право третіх осіб на свободу пересування, гарантованої Конституцією і Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.8 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а обмеження в дорожньому русі, можуть бути запроваджені виключно в установленому законодавством порядку.

Все це відбувається за мовчазної згоди суддів ВАКС, які, як мінімум, користуються цим шлагбаумом. А якщо додатково зважити на графіки роботи, то голову починають відвідувати нав’язливі думки про створення ким-то стороннім особливих умов, за яких антикорупційним суддям ніхто з учасників проваджень не заважатиме паркувати автомобілі у дні судових засідань.

Чи має хтось відповідати за таке забезпечення судочинства, - Державна судова адміністрація, сам Вищий антикорупційний суд? Національна поліція яка покликана забезпечувати порядок та безпеку дорожнього руху? Можливо Департамент благоустрою КМДА, який не видавав на конструкцію дозвільних документів чи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, яка взагалі, як виявилося, не цікавиться ситуацією?

У будь-якому випадку, не хочеться думати, що в Україні корупція починається з входу до ВАКС, а доступ до правосуддя – з протиправних обмежень прав і свобод людини.

https://novosti.politeka.net/uk/411118-na-vhode-v-anti-korrupciyu

FaLang translation system by Faboba