Адвокат народного депутата Ярослава Дубневича у "газовій справі" Володимир Богатир заявляє, що попри те, що сам обвинувачений виявляє бажання брати участь у підготовчих засіданнях дистанційно, ВАКС таку участь не дозволяє, створюючи прецедент порушення принципу favor defensionis — сприяння захисту, як основоположного елементу справедливого судочинства.
Про це адвокат зазначив у своєму блозі, передають Українські Новини.
Юрист навів фрагмент слухання справи Дубневича 18 березня 2025 року. Адвокат оголсив клопотання про обов'язкову участь нардепа у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Головуючий суддя Катерина Сікора, порадившись на місці, постановила: "Відмовити у задоволені клопотання про обов'язкову участь Дубневича Я.В. у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції. Рішення суду обґрунтовується наступним. Стаття 336 КПК це регламентує. Головуючий констатує що до цієї заяви не додано будь-яких документів що підтверджують місцеперебування обвинувачуваного. Вважаю за необхідне в задоволенні такого клопотання відмовити. Разом з тим, головуючий роз'яснює захиснику позаяк обвинуваченого у нас зараз немає, що ваш клієнт може звернутися з відповідним клопотанням, якщо він вважає за необхідне його належним чином обґрунтувати, надати документи, які підтверджують час перетину кордону, підстави для перетину кордону, підстави для перебування в іншій країні, місце перебування в іншій країні, реєстрацію, взяття на консульський облік і так далі, то таке клопотання може бути розглянуто у майбутньому, і навіть не одне",
Захисник регулярно просить допустити участь підзахисного народного депутата у засіданні, сам Дубневич підключений до відеоконференції, але суд відмовляє на підставі нез'ясованого місцеперебування.
Богатир додав, що парадоксальність посилюється фактом, що в іншому провадженні, яке слухається у цьому ж суді, Ярослав Дубневич бере участь у засіданнях за допомогою відеоконференцзв'язку без жодних вимог підтвердження адреси або консульського обліку.
Такий підхід, на думку адвоката, може не відповідати принципу equality of arms - рівності сторін та викликати сумніви щодо однакового застосування процесуальних норм.
Він нагадав, що запровадження відеоконференцзв'язку стало чи не ключовим елементом цифровізації судочинства, забезпечуючи безперервність провадження навіть за умов воєнного стану. Такий формат дозволяє реалізовувати право на участь у процесі без фізичної присутності, що є елементом доступності правосуддя та забезпечення оперативності розгляду справ.
"Ніде — ані в КПК, ані в Положенні про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ані в Інструкції з використання підсистеми відеоконференцзв'язку — не встановлено вимоги повідомляти суд про місцеперебування, надавати підтвердження перетину кордону чи ставати на консульський облік", - наголосив юрист.
Богатир вважає, що у ситуації з Ярославом Дубневичем юристи вбачають пряме протиріччя, коли у підготовчому засіданні стороною захисту була не тільки ініційована, а й технічно забезпечена участь обвинуваченого в режимі ВКЗ, а головуюча відмовила у допуску до обов'язкової участі посилаючись на причину, якої немає в жодному нормативному акті.
"Якщо таке недопущення здійснюється суддею свідомо, то це має ознаки грубого порушення права обвинуваченого на захист і суперечить як національному, так і міжнародному праву", - впевнений Богатир.
Юрист наголосив, що такі порушення ВАКС є прямим втручанням у право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.
"Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що присутність обвинуваченого в суді є однією з основних гарантій справедливого розгляду кримінальної справи, що випливає зі статті 6 Конвенції. Особливої ваги ця гарантія набуває у провадженні в першій інстанції — саме тоді особа має найширші можливості реалізувати своє право на захист", - зазначив адвокат.