Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуПідтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.
За словами Володимира Богатиря, передусім ідеться про спробу комплексної реформи приватного права. Законопроєкт «декларує рекодифікацію та системне оновлення приватного права», що, безумовно, відповідає викликам сучасності. Сьогодні економічні та технологічні процеси стрімко змінюються, і законодавство має встигати за ними. Особливо це стосується таких сфер, як цифрові активи, штучний інтелект та онлайн-сервіси.
Як зазначає у коментарі «Комерсант Український» Богатир, «виклики сьогодення зобов’язують врегулювати наявні господарські відносини» у нових цифрових реаліях.
Водночас адвокат наголошує, що нинішня спроба реформування відбувається на тлі тривалої відсутності послідовної державної правової політики. Саме тому законопроєкт передбачає інтеграцію господарського права у сферу приватного. Такий підхід має компенсувати наслідки попередніх рішень, зокрема скасування Господарського кодексу.
“За умов багаторічної відсутності державної правової політики здійснюється спроба інтеграції господарського права у систему приватного права задля врегулювання негативних наслідків попередніх рішень законодавців щодо скасування Господарського кодексу, що призвело до правової невизначеності та хаосу”, – сказав експерт.
Однак не менше занепокоєння викликає і процедура ухвалення документа. Богатир звертає увагу, що об’ємний і складний законопроєкт був проголосований у першому читанні в так званому «турборежимі». При цьому самі автори визнають, що до другого читання він зазнає суттєвих змін. Такий підхід ставить під сумнів якість первинного аналізу та обговорення.
Одним із ключових ризиків, на думку експерта, є можливе порушення балансу в судовій практиці.
“Фактично оновлений Цивільний кодекс у запропонованому варіанті створить юридичний вакуум у правових позиціях судів, які безперервно реформуються останні десятиліття та не мають усталеної судової практики”, – пояснює Богатир.
Крім того, новели законопроєкту можуть мати низку небезпечних наслідків. Серед них — ризик позасудового визнання договорів недійсними, зростання суб’єктивізму у судових рішеннях та відсутність чітких меж між приватними і публічними правовідносинами. Окремо Богатир підкреслює, що деякі положення «подекуди прямо порушують Конституцію України та суперечать вимогам гармонізації з правом ЄС».
Критично ним оцінюється й ідея винесення документа на Всеукраїнський референдум.
“Одна лише ідея схвалення через Всеукраїнський референдум та всенародне обговорення суперечить чинному законодавству — не лише через воєнний стан, а й через пряму невідповідність Конституції”, – вважає Богатир.
Експерт також переконаний, що нинішній парламент не врахував належним чином зауваження фахової спільноти. Це, на його думку, створює ризики для цілісності правової системи. Саме тому він вважає доцільним, щоб остаточний розгляд оновленого Цивільного кодексу здійснював уже наступний склад Верховної Ради.
“Чинний склад парламенту продемонстрував ігнорування висловлених фахових зауважень, що загрожує розбалансуванням правової системи держави. Саме тому розгляд проєкту оновленого Цивільного кодексу має здійснювати наступний склад парламенту”, – підсумував Володимир Богатир.
Як писав «Комерсант Український», за словами члена Комітету з питань правової політики Володимира Ватраса, представники робочої групи готові враховувати конструктивні пропозиції та доопрацьовувати документ до другого читання.