• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Read more ...
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Read more ...
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Read more ...
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Read more ...
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Read more ...
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Read more ...
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Read more ...
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Read more ...
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Read more ...
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Read more ...

Верховний Суд за касаційними скаргами, розглянутими протягом 2020 - 2023 (включно із березнем) років, скасував більше ніж половину судових рішень, ухвалених Вищим антикорупційним судом.

Відповідні дані навів Департамент аналітичної та правової роботи Верховного Суду у відповідь на запит Заслуженого юриста України Володимира Богатиря (лист ВС від 29.03.2023 №97/0/18-23 є у розпорядженні редакції).

Оскільки ВАКС розпочав роботу у вересні 2019-го, того року ВС не встиг розглянути по суті жодного провадження.

Але, починаючи з 2020 року і до цього часу, відповідно до даних автоматизованої системи діловодства Верховного Суду, усього було винесено 55 рішень. З них без змін було залишено 26 рішень ВАКС, змінено – 1 рішення; скасовано – 28 (повні дані наведено у таблиці).

«Ситуацію, коли найвищий судовий орган скасовує половину судових рішень, не можна вважати прийнятною. Аби зрозуміти масштаб проблеми, варто зауважити, що, наприклад, для суддів районних судів нормою вважається цифра близько 1% скасованих рішень, - прокоментував відповідь ВС на свій запит В. Богатир. – Надвеликий показник «браку» у роботі пересічного судді зазвичай викликає питання в разі його переведення або при кваліфікаційних процедурах. А скасування половини рішень однозначно б призвело до ініціювання звільнення».
«За таких умов виникає діалектичне запитання, - говорить юрист. - Або корумпований Верховний Суд скасовує справедливі рішення ВАКС (про що неможливо навіть помислити після реформ та перетворень), або касаційна інстанція виправляє непрофесійні та протизаконні рішення, ухвалені спеціалізованим судом (що також мало б бути малоймовірним, зважаючи на начебто ретельний добір суддів). Отже, постає одвічне питання хто винен і що робити? В новостворених судах виявився об’єктивний діалектичний зв'язок і спадкоємність між тим, що заперечувалось і задля чого проводились реформи та власне результатами самих реформ. На превеликий жаль процес становлення новостворених судів пройшов певне коло і вийшов на результат попередників».

Нагадаємо, основними завданнями Вищого антикорупційного суду є:

  • здійснення правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;

  • вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;

  • здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства.

https://novosti.politeka.net

FaLang translation system by Faboba