• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Read more ...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Read more ...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Read more ...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Read more ...
Поза чергою: Коли вимоги контрагента неплатоспроможного банку мають пріоритет в оплаті

Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 

Read more ...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада по 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF).

Read more ...
Міжнародні радники ФГВФО: Хто залишився у банківських спорах і чому невідомо, скільки це коштує кредиторам

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав актуальні відомості про міжнародні юридичні фірми, які представляли його інтереси й інтереси неплатоспроможних банків за кордоном у 2025-2026 роках. Однак вартість таких послуг та умови співпраці у Фонді віднесли до інформації з обмеженим доступом. Чому – спробуємо розібратися.

Read more ...
Доброчесність під слідством

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звіт ТСК щодо можливих корупційних правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Це не законодавча ідея, яку ще належить реалізувати, а результат річної роботи комісії, що має значення незалежно від подальшого голосування у парламенті.

Read more ...
Доброчесність під слідством

Звіт ТСК про корупційні ризики змусив переоцінити результати реформ в Україні

Read more ...
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Read more ...

Неефективність роботи Агентства з розшуку і менеджменту активів, проблеми з управління арештованими активами та скандали навколо керівництва агентства стали основними претензіями до його роботи. Під керівництвом Олени Думи ці проблеми не лише не вирішилися, але й набули нових масштабів. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, Заслужений юрист України Володимир Богатир.

"АРМА від моменту його створення не щастить з керівниками, діяльність яких супроводжується скандалами та кримінальними справами. Чинна голова агентства не виправила їхніх помилок, і схоже не стане винятком", - зазначив Богатир.

Одним з яскравих прикладів неефективної роботи агентства, за словами адвоката, є ситуація з Новояворівською та Новороздільською теплоелектроцентралями, які до арешту забезпечували теплом та енергією громадян двох районів на Львівщині, а тепер стали збитковими підприємствами з офіційно зафіксованими збитками у 557,6 мільйона гривень. Замість збереження вартості активів, як передбачено законодавством, ці ТЕЦ тепер потребують постійних дотацій з державного бюджету.

"Більше того їх робота супроводжувалася загрозами зриву опалювальних сезонів та виникнення надзвичайної ситуації внаслідок зупинки роботи генеруючих об’єктів. Цікаво, що ці проблеми й критичну ситуацію було використано, аби запровадити та застосувати виключну процедуру обрання управителя прямим рішенням Кабміну поза конкурсом. Останнє розпорядження з цього питання було прийнято в 2021 році. І до сьогодні конкурс на відбір управителя, передбачений законом, не оголошувався. Тобто, Олена Дума, посівши крісло очільниці АРМА, погодилась з таким станом речей", - наголосив Богатир.

Він повідомив, що власники ТЕЦ подали до Національного антикорупційного бюро заяву про вчинення кримінального правопорушення. "Адже саме в діяльності керівництва АРМА були виявлені ознаки цілої низки злочинів. Будемо сподіватися, що досудове розслідування буде розпочато і виявленим фактам дано належну оцінку", - додав адвокат.

Додамо

Заяви про непрозору та неефективну роботу АРМА та його очільниці Олени Думи звучали вже неодноразово. На сайті Кабінету міністрів України навіть з’явилася арештованими активами.

Окрім того, нещодавно всі члени громадської ради при АРМА склали свої повноваження. На засіданні вони наголосили на непрозорості у роботі АРМА та на тому, що агентство створює штучні перешкоди для здійснення заходів громадського контролю за його діяльністю. Також вони заявили, що керівництво АРМА систематично ігнорує їхні звернення та в порушення вимог закону не залучає їх до опрацювання нормативно-правових актів.

Вже колишній голова громадської ради при АРМА Ігор Чобітько в коментарі УНН наголосив, що після саморозпуску громадської ради АРМА взагалі залишилася без зовнішнього контролю, а тому не можна назвати діяльність АРМА прозорою.

https://unn.ua

FaLang translation system by Faboba