• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Read more ...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Read more ...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Read more ...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Read more ...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Read more ...
SLAPP у британському суді: коли дифамаційний позов є інструментом тиску та зловживанням

Високий суд Англії та Уельсу вперше визнав позов таким, що був поданий для обмеження реалізації відповідачем свободи слова, і є зловживанням системою правосуддя (SLAPP-позов). Спір було припинено на ранній стадії, без розгляду по суті.

Read more ...
АРМА вперше проходить незалежний зовнішній аудит: чому його не було раніше і що далі

Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.

Read more ...
887 грн сплатив кожен працюючий українець на утримання осіб у місцях несвободи у 2025 році

Дискусії про якість пенітенціарної системи України зазвичай коливаються між емоціями та стереотипами: одні говорять про умови утримання, інші — про справедливість покарання за вчинене. Водночас офіційні дані Міністерства юстиції та Пенсійного фонду дають змогу подивитися на тему під іншим кутом — у цифрах і без зайвої риторики — та порахувати ціну несвободи в буквальному сенсі.

Read more ...
В українських тюрмах кожен дванадцятий — ВІЛ-інфікований

У 2025 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах було зафіксовано 2835 випадків ВІЛ-інфекції, з них 595 — із діагнозом СНІД. Оскільки в місцях несвободи на кінець року утримувалося 34,9 тис. осіб, за грубим підрахунком виходить, що кожен дванадцятий заражений цим страшним вірусом.

Read more ...
В українських тюрмах кожен дванадцятий має ВІЛ

У 2025 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах було зафіксовано 2835 випадків ВІЛ-інфекції, з них 595 — із діагнозом СНІД. Оскільки в місцях несвободи на кінець року утримувалося 34,9 тис. осіб, за грубим підрахунком виходить, що кожен дванадцятий заражений цим вірусом.

Read more ...

На продовження циклу статей, присвячених практичним аспектам реалізації Закону «Про доступ до публічної інформації», розглянемо орієнтовний перелік видів інформації, що можна запитувати у держорганів, а також найбільш поширені теми та документи, якими люди цікавилися в Міністерства закордонних справ.

Що можна запитувати

За загальним правилом у суб’єктів владних повноважень можна цікавитися будь-якими відомостями, що були отримані чи створені в процесі виконання ними своїх обов’язків або що перебувають у їх володінні. Винятки становить інформація з обмеженим доступом.

Саме факт створення інформації або володіння нею характеризує державний орган як розпорядника. Тож очевидно, що предмет запиту на публічну інформацію обмежений сферою діяльності (компетенцією) того чи іншого органу.

Обов’язки розпорядників інформації, зокрема в частині оприлюднення тієї або іншої інформації, закріплено в статтях 14, 15 Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Також процедуру внормовано Положенням про систему обліку публічної інформації (постанова Кабміну від 21.11.2011 № 1277) та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (постанова Кабміну від 21.10.2015 № 835).

З урахуванням цих актів, щоб громадяни не докучали питаннями не за темою, кожен орган розробив свій примірний перелік видів публічної інформації, розпорядником якої він є, а також перелік наборів для оприлюднення. І, як правило, переліки можна знайти у відкритому доступі на сайті.

Втрачена історія

На наш запит про організацію роботи чиновники Міністерства закордонних справ України розповіли, що відповідний розділ із переліками є й у них.

Крім іншого, з видами інформації, розпорядником якої є МЗС, можна ознайомитися в наказі від 23.07.2020 № 276. Це інформація про діяльність міністерства, роботу його колегії, комісій, комітетів та установ, утворених при відомстві, про нормативно-правову та антикорупційну роботу, про консульські дії та роботу відповідної служби, про міжнародні договори, участь у міжнародних організаціях та двосторонню співпрацю, а також інформація про іноземний дипкорпус, акредитований в Україні.

Також з’ясувалося, що у 2020 році в міністерстві відбулася реформа документообігу. А саме – було запроваджено нову систему, «структура якої відповідає визначенню системи обліку публічної інформації». Тож попередня система, призначена для реєстрації та обліку документів в МЗС, чомусь не зберіглась. Точніше, «станом на сьогодні з технічних причин не функціонує».

Палітра інтересів

І на запит про найбільш поширені теми та документи у міністерстві дали інформацію лише за останні два з половиною роки.

У частині політичних питань громадяни України переймалися агресію РФ, що триває, деокупацією Криму, Донбасу, звільненням та захистом прав незаконно утримуваних Росією громадян України, а також стратегічним курсом на членство в НАТО.

Консульська тематика охоплювалася даними про набуття та припинення громадянства України, облік громадян за кордоном, про закордонні виборчі дільниці та голосування.

Щодо країн Західної Європи стабільний інтерес полягав у невиконанні підписантами взятих зобов’язань за Будапештським меморандумом від 1994 р. А щодо Східної Європи – дипломатичні та політичні відносини з Республікою Білорусь, підтримка громадянського суспільства та запровадження санкцій проти білоруського режиму.

У питаннях СНД та відносин із Росією українці цікавилися Угодою про створення СНД, укладенням угод із питань перебування Чорноморського флоту РФ на території України, торговельною угодою між урядами України та РФ, а також документами про визнання Україною Росії державою-терористом або спонсором тероризму.

Закордонне українство цікавило надання інформації стосовно визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. В останній рік громадяни переймалися також отриманням статусу закордонного українця.

Повністю з темами запитів до МЗС у розрізі років та напрямів можна ознайомитися в таблиці.

https://pravo.ua/

FaLang translation system by Faboba