• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Read more ...
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Read more ...
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Read more ...
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Read more ...
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Read more ...
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Read more ...
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Read more ...
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Read more ...
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Read more ...
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Read more ...

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Законів України «Про громадянство України» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо умов прийняття до громадянства України (законопроєкт № 7606). Документ був підготовлений у Кабінеті Міністрів України на виконання відповідної петиції, що набрала необхідну кількість голосів.

Згідно із законом, який набере чинності після підписання та офіційного оприлюднення, новими умовами прийняття до громадянства України будуть:

  • знання основ Конституції України, історії України. Порядок складання іспитів має визначити Кабінет Міністрів;
  • володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Водночас ці вимоги не поширюватимуться на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, зокрема на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, у тому числі які нагороджені державною нагородою, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, і на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини 20 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Такі особи, що набули громадянство у спрощеному порядку, все одно будуть зобов’язані протягом двох років із моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції України, історії України, на рівень володіння державною мовою.

«Ухвалений Верховною Радою закон можна вважати позитивним надбанням та прогресивним державницьким кроком, оскільки правовий зв’язок між особою та державою Україною, яким є громадянство по суті, перестає бути формальністю і набуває якихось реальних рис у вигляді знання історії країни, основ правопорядку, а також здатності спілкуватися державною мовою, — зауважив у коментарі «Юридичній практиці» адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. — Водночас певні занепокоєння викликає норма щодо втрати громадянства тими особами, хто набув його у спрощеному порядку. З іншого боку, залишення привілеїв під час набуття громадянства не повною мірою відповідає закріпленому в Конституції України принципу, що всі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах і не може бути жодних привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками».

Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України

Згідно з оновленою редакцією ст. 19 Закону «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є:

<…>

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, у тому числі невиконання зобов’язань, взятих особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, у зобов’язанні про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою.

«Застосовану в цій нормі юридичну конструкцію навряд можна назвати вдалою, — переконаний адвокат. — Адже невиконання зобов’язання не є обманом, неправдою (принаймні на момент подання зобов’язання) або поданням фальшивих документів».

Він також вважає, що ця норма не повною мірою узгоджується з Конституцією та міжнародними зобов’язаннями України. «За Конституцією в України існує єдине громадянство і громадянин не може бути позбавлений громадянства, — нагадав Володимир Богатир. — Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року та Конвенція про статус апатридів 1954 року (Україна приєдналася у 2013 році, тож вони обов’язкові до виконання) передбачають, що держава не може позбавити особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробить цю особу апатридом».

«Отже, того, хто на законних підставах набув українське громадянство, не можна його позбавити, якщо особа не має громадянства іншої країни. І це може стати значною юридичною проблемою для тих осіб, які відмовилися від іноземного громадянства, отримали громадянство України у спрощеному порядку, але за два роки не вивчили мову та не склали іспитів. Держава фактично отримує можливість тиснути на цих осіб. Переконаний, що ми побачимо чимало судових процесів із цього приводу», — резюмував адвокат.

FaLang translation system by Faboba