Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуВерховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Законів України «Про громадянство України» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо умов прийняття до громадянства України (законопроєкт № 7606). Документ був підготовлений у Кабінеті Міністрів України на виконання відповідної петиції, що набрала необхідну кількість голосів.
Згідно із законом, який набере чинності після підписання та офіційного оприлюднення, новими умовами прийняття до громадянства України будуть:
- знання основ Конституції України, історії України. Порядок складання іспитів має визначити Кабінет Міністрів;
- володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Водночас ці вимоги не поширюватимуться на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, зокрема на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, у тому числі які нагороджені державною нагородою, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, і на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини 20 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Такі особи, що набули громадянство у спрощеному порядку, все одно будуть зобов’язані протягом двох років із моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції України, історії України, на рівень володіння державною мовою.
«Ухвалений Верховною Радою закон можна вважати позитивним надбанням та прогресивним державницьким кроком, оскільки правовий зв’язок між особою та державою Україною, яким є громадянство по суті, перестає бути формальністю і набуває якихось реальних рис у вигляді знання історії країни, основ правопорядку, а також здатності спілкуватися державною мовою, — зауважив у коментарі «Юридичній практиці» адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. — Водночас певні занепокоєння викликає норма щодо втрати громадянства тими особами, хто набув його у спрощеному порядку. З іншого боку, залишення привілеїв під час набуття громадянства не повною мірою відповідає закріпленому в Конституції України принципу, що всі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах і не може бути жодних привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками».
Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України
Згідно з оновленою редакцією ст. 19 Закону «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є:
<…>
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, у тому числі невиконання зобов’язань, взятих особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, у зобов’язанні про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою.
«Застосовану в цій нормі юридичну конструкцію навряд можна назвати вдалою, — переконаний адвокат. — Адже невиконання зобов’язання не є обманом, неправдою (принаймні на момент подання зобов’язання) або поданням фальшивих документів».
Він також вважає, що ця норма не повною мірою узгоджується з Конституцією та міжнародними зобов’язаннями України. «За Конституцією в України існує єдине громадянство і громадянин не може бути позбавлений громадянства, — нагадав Володимир Богатир. — Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року та Конвенція про статус апатридів 1954 року (Україна приєдналася у 2013 році, тож вони обов’язкові до виконання) передбачають, що держава не може позбавити особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробить цю особу апатридом».
«Отже, того, хто на законних підставах набув українське громадянство, не можна його позбавити, якщо особа не має громадянства іншої країни. І це може стати значною юридичною проблемою для тих осіб, які відмовилися від іноземного громадянства, отримали громадянство України у спрощеному порядку, але за два роки не вивчили мову та не склали іспитів. Держава фактично отримує можливість тиснути на цих осіб. Переконаний, що ми побачимо чимало судових процесів із цього приводу», — резюмував адвокат.