Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуУ слідчому відділі одного із столичних управлінь поліції перебуває 10 кримінальних проваджень за фактами можливих протиправних дій керівництва та співробітників АРМА. Ще одна справа — у провадженні відділу дізнання цього ж РУ.
Ознайомитися із текстом листа-відповіді, натисніть на посилання
Про це повідомила Шевченківська окружна прокуратура міста Києва (лист від 15.08.2024 №41-7376ВИХ-24) у відповідь на інформаційний запит адвоката Володимира Богатиря, інформує «Закон і Бізнес».
Нагадавши, що відповідно до ст.222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим, у відомстві все ж надали номери проваджень і статті Кримінального кодексу за якими здійснюється розслідування. Як зазначає адвокат з них можна уявити «палітру» злочинів, до яких можуть бути дотичні працівники Агентства з розшуку та менеджменту активів:
ст.191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») — провадження №*00900;
ст.357 («Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження») — провадження №*00263;
ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем») — провадження №*00562 та №*00387;
ст.366 («Службове підроблення») — провадження №*00018 та №*00064;
ст.367 («Службова недбалість») — провадження №*00635;
ст.382 («Невиконання судового рішення») — провадження №№*00739 та *00276;
ст.388 («Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації») — провадження №*00929.
Крім цього, одне з проваджень (№*02267) кваліфікується одразу за трьома статтями (388, 367 та 382) Кримінального кодексу.
Серед усіх перелічених злочинів, «спеціалізованою» для АРМА є ст.388 КК, оскільки саме на цей центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом за законом прокладено функцію формування та реалізації державної політики у сфері управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Прикметно, що, починаючи з 2016 року (рік створення АРМА) і дотепер за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м.Києва було оголошено лише 8 підозр у межах 8 кримінальних проваджень. Пʼять з них — скеровано до суду з обвинувальним актом; два провадження зупинено, одне — «у залишку». При цьому серед цих осіб не було жодного представника (керівника чи співробітника) АРМА.
«Такі дані лише з одного райуправління національної поліції наштовхують на сумні роздуми. Особливо на фоні активних перевірок АРМА, — прокоментував «ЗіБ» отриманий документ В.Богатир. — Ми знаємо, що у липні цього року завершилася перевірка від Державної аудиторської служби. Її результатами зацікавилися у Департаменті захисту національної державності СБУ, а висновки потрапили у матеріали ще одного кримінального провадження про незаконні дії з арештованим майном, яке знаходиться у Нацполіції Печерського району. А на початку серпня свій аудит АРМА розпочала Рахункова палата. Її висновків можна очікувати ближче до кінця року».
Водночас, він зауважив, що «правоохоронні органи, як правило, неохоче розслідують злочини проти колег, особливо якщо їх змушує це робити суд за заявами громадян. Власне, відсутність підозр і обвинувальних актів щодо працівників АРМА за ст. 388 КК може бути цьому зайвим підтвердженням».
«Але в даному випадку системні перевірки Рахункової палати і державних аудиторів, а також одразу 11 кримінальних справ, які прямо повʼязують із АРМА, в одному районі
— інформація, яка може бути свідченням критичних проблем у роботі державного органу», — наголосив адвокат.