Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуЗаслужений юрист Володимир Богатир дослідив, що в Україні з 1991 року зникло 42% шкіл.
Чи забезпечені гарантовані Конституцією гарантії?
Преамбула та стаття 1 Конституції України визначають Україну як демократичну, соціальну, та правову державу. Замислимось, що з цього залишилось в Україні на сьогодні.
Конституційною характеристикою України як соціальної держави є зокрема забезпечення ефективної реалізації прав громадян країни на освіту, що зобов’язує уряд здійснювати політику, спрямовану на забезпечення задоволення основних життєвих потреб усіх соціальних верств і груп населення, на утвердження в суспільстві соціальної справедливості. Соціальна держава бере на себе обов’язок забезпечити кожному члену суспільства гідний сучасної людини мінімум соціальних благ та розвиток. Розбудова соціальної держави в Україні відповідає світовим тенденціям суспільного розвитку і повинна гарантувати найбільш ефективний спосіб поєднання основ свободи й влади з метою забезпечення добробуту особистості та суспільства, забезпечення соціальної справедливості й солідарності у розподілі результатів суспільної праці. Принцип соціальної справедливості реалізується зокрема шляхом рівного доступу громадян до освіти.
Стаття 53 Конституції гарантує кожному право на освіту. При цьому повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою. Держава забезпечує її доступність і безоплатність.
Очевидно, що ці гарантії працюють у містах. Вирішити негаразди сільської освіти наразі не вийшло. Єдиним ефективним способом залишається ліквідація шкіл разом з їхніми проблемами. Втім, зі скороченням населення в країні, зниженням народжуваності, зникає також і потреба в освітніх послугах.
Чому різко скорочується кількість шкіл, учнів та учителів?
Про це зокрема свідчать дані про загальну середню освіту в Україні, розміщені на офіційному сайті Державної служби статистики.
На початок навчального року 1991/92 навчального року, в Україні, яка щойно оголосила про свою незалежність, було 21,9 тисячі закладів середньої освіти. 7,102 млн. учнів навчали 543 тис. учителів (один учитель на 13 учнів). Цікаво, що попри складні часи буремних 90-х освіта зростала. Максимальний показник припав на 1995/96 навчальний рік - 22,3 тис. шкіл, 7,143 млн. учнів, 596 тис. учителів.
Останні оприлюднені дані 2023-2024 навчального року говорять, що в Україні з моменту здобуття незалежності залишилося лише 58% (12,7 тис.) шкіл, у яких навчаються 3,906 млн. учнів та працюють 390 тис. учителів (відповідно 55% та 71,8% порівняно із показниками 1991 року). Зрозуміло, що починаючи з 2014 року статистика подається без даних тимчасово окупованих територій та зон, де ведуться або велися бойові дії, але тенденція поступового зниження показників простежується і до 2014 року. А от у період з 2014 по 2022 рік кількість учнів у школах зростала попри стрімке скорочення кількості самих шкіл. Більш детально освітню динаміку у країні можна подивитися на інфографіці.
Крім цього, показовими є дані про кількість ліквідованих та створених (уведених в експлуатацію) шкіл в Україні в останні роки. Ці цифри були надані Інститутом освітньої аналітики Міністерства освіти і науки на наш запит. І їх співвідношення завжди різнилося у рази. Найбільш кричущими є показники 2020/21 навчального року, протягом якого в Україні було ліквідовано 249, а запущено лише 9 шкіл.
Окрему проблему становить сільська освіта. Шкіл у селах було завжди більше, ніж у містах (останні дані - на 41,3%). Але учнів навчалося значно менше (за інформацією 2023-24 року - у 2,5 раза). При цьому якість сільських послуг освіти зазвичай була нижчою, що підтверджують показники успішності. Та й доступність залишала бажати кращого. А це прямо пов’язано з ефективним використанням коштів. Можливо саме тому закриття шкіл там проходить більш активно. У той самий «довоєнний» 2020/21 рік у містах було ліквідовано 27 шкіл, а в селах - 222. Тоді як утворено лише 7 та 2 школи відповідно.
За даними Держстату України кількість закладів загальної середньої освіти державної та комунальної власності по Україні у 2023/2024 навчальному році (12247) порівняно із 2021/22 навчальним роком (13585) скоротилась на 1338 (10,6%), яке торгнулось усіх регіонів країни.
Натомість кількість приватних закладів загальної середньої освіти збільшилась на 48 у 2023/24(454) порівняно з 2021/22 (406) та торкнулось Вінницької (2), Волинської (1), Дніпропетровської (6), Івано-франківської (3), Київської (9), Кіровоградської (2), Львівської (6), Одеської (4), Полтавської (1), Тернопільської (2), Чернівецької (3), Чернігівська (1), м. Київ (14).
Кількість сільських закладів загальної середньої освіти, заснованих на державній та комунальній власності, на початок 2021/22 навчального року становило 8412, а на початок 2023/24 навчального року – 7396.
* * *
Очевидна невідповідність реального стану освіти конституційним гарантіям, нерівність у доступі до якісної освіти між містами та селами все стала буденністю, тож на розраховуючи самі на себе пригадаємо Кобзаря: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».