Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Таку думку висловив у коментарі «Комерсант Український» адвокат, заслужений юрист України, Володимир Богатир.

Правозахисник вважає, що судовий контроль – це гарантія проти свавілля та корупційних ризиків збоку прокурорів чи правоохоронців, включно з директором НАБУ. Це особливо важливо з огляду на рішення Конституційного Суду України про неконституційність призначення попереднього керівника Бюро.

«Судовий захист – це не лише право звернення до суду після порушення прав, а й право на судовий контроль під час ухвалення рішень, які можуть обмежити конституційні права. Надання директору НАБУ можливості обмежувати право власності без судового контролю фактично означало б делегування судових функцій виконавчому органу. Це було б прямим порушенням статей 6, 19 та 62 Конституції України, оскільки лише судова влада має повноваження обмежувати конституційні права, маючи інституційні гарантії незалежності та неупередженості», – наголошує Володимир Богатир.

Подібна модель створила б ситуацію, коли орган, зацікавлений у результаті розслідування, сам ухвалює рішення про застосування примусових заходів, що суперечить принципам змагальності та об’єктивності процесу. Це породжує непропорційний тиск на суб’єктів господарювання і відкриває шлях для вибіркового правозастосування.

Відповідно до статті 9 Конституції України, Європейська конвенція з прав людини та Перший протокол до неї є складовою національного законодавства. Стаття 1 Протоколу гарантує кожному право мирно володіти своїм майном. Практика Європейського суду з прав людини підтверджує: втручання у право власності можливе лише за наявності адекватних процесуальних гарантій, передусім доступу до незалежного суду. Відсутність судового контролю – це відсутність неупередженого арбітра, здатного оцінити обґрунтованість і пропорційність втручання.

Юрист пояснює, що порівняльно-правовий аналіз іноземного законодавства також демонструє, що навіть за умов широких повноважень правоохоронних органів щодо протидії економічним злочинам, зберігається принцип судового контролю. Крім того, Європейська Комісія неодноразово вказувала, що концентрація виконавчих повноважень без судового нагляду несумісна з принципом верховенства права.

Отже, пропозиція НАБУ є очевидно “неконституційною, суперечить архітектурі КПК України та міжнародним зобов’язанням держави, зокрема статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції”, переконаний юрист. 

«Концентрація таких повноважень без судового контролю — це рецепт для зловживань, тиску на бізнес і рейдерства. Іронія полягає в тому, що антикорупційний орган пропонує норму, яка сама створює нові корупційні можливості. Це не крок уперед, а деградація правової системи, тому парламент має категорично відхилити таку ініціативу. Боротьба з корупцією не може бути приводом для руйнування конституційних гарантій», – резюмує Володимир Богатир.

Нагадаємо, у документі під назвою “План заходів з реалізації стратегії розвитку НАБУ”, який опубліковано на сайті бюро, йдеться про ініціативу внести зміни до Кримінального процесуального кодексу та Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб”, які б дозволити тимчасове обмеження прав власності на підприємства за рішенням директора НАБУ.

Крім того, в НАБУ наголошують на потребі:

• переглянути вимогу щодо обов’язкової участі адвоката для початку особистого обшуку особи;
• дозволити прокурору оскаржувати рішення слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно або рішення про скасування арешту на майно;
• скасувати або передбачити винятки до правила статті 87 КПК про те, що докази, отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого майна особи, є недопустимими, якщо таке рішення винесено слідчим суддею без повного запису засідання за допомогою технічних засобів.

https://komersant.ua