Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.
Про це він розповів Українським Новинам.
За словами заслуженого юриста України, у генерального прокурора Руслана Кравченка на той час не було жодних перешкод у підписанні підозри й він діяв відповідно до закону.
Також Богатир вважає, що надалі в.о генпрокурора мав законні повноваження скасувати цю підозру, якщо на те були обґрунтовані підстави.
"Ми не знаємо, які підстави, але, мабуть, вони були. Так само як і підстави для підписання підозри",- зазначив правознавець.
Він вважає, що жодних юридичних наслідків для директора НАБУ немає, а те що відбулося - політична суперечна між тими, хто підтримує Кравченка і тими, хто на стороні директора НАБУ.
Колишній генпрокурор Віктор Шокін також вважає, що Кравченко, підписуючи підозру діяв законно, бо мав на це право і повноваження. Так само Шокін заявив, що підозру прокурор також може скасувати та в цьому немає проблеми.
Як повідомляли Українські Новини, Офіс генпрокурора спростував заяву Кравченка про підозру директору НАБУ Кривоносу. 14 вересня вранці генеральний прокурор Руслан Кравченко, після заяви про відставку, заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За його словами, він підозрює керівника антикорупційного бюро у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Кравченко при цьому заявив, що раніше Президент Володимир Зеленський нібито "політично" стримував його від підписання цієї підозри.

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.