
24 січня Європейський Союз і ще 16 членів СОТ, включаючи Китай і Бразилію, анонсували створення паралельного суду в межах СОТ без США. У документі, опублікованому на сайті Єврокоамісії, вказується, що ця домовленість є заходом у відповідь на випадок непередбачених обставин і буде застосовуватися тільки до тих пір, поки Апеляційний орган СОТ знову не почне функціонувати.
Міжнародний адвокат Володимир Богатир прокоментував Mind, що заява ЄК носить абсолютно обґрунтований характер в умовах з одного боку Угоду про Brexit знайшло форму британського закону, а з іншого Адміністрація Президента США заблокувала призначення суддів в Апеляційний орган СОТ, залишаючи країну без платформи для вирішення своїх торгових суперечок.
«Фактично, США протиставляють свої інтереси іншим членам СОТ і демонструють не готовність підтримувати пропагований ними раніше принцип «верховенства права» в міжнародній торгівлі, яка в свою чергу обтяжена останнім часом все більшою кількістю скандалів і воїн, в які залучені Сполучені Штати. Нагадаю, що раніше США піддавали критиці апеляційний орган Світової організації торгівлі, не дивлячись на те, що самі делегували туди членів», – розповів він.
Триваюча політика США щодо побудови однополярного світу, говорить Бондар, не влаштовує ЄС, Китай, Швейцарію, Австралію, Бразилію, Канаду, Чилі, Колумбію, Коста-Ріку, Гватемалу, Республіки Корея, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Панами, Сінгапуру та Уругвай. Мабуть така політика йде також і в розріз з інтересами інших країн, проте вони не можуть в силу геополітичних обставин відкрито виступити проти США. Це перш за все країни Східної Європи. Прибалтійські країни, Польща і Україна сьогодні занадто сильно залежні від США як в економічному, так і військово-політичному аспектах, розповів адвокат.
Він також не виключає, що ймовірний вихід Сполучених Штатів з СОТ може спричинити ліквідацію цієї організації.
https://mind.ua/news/20207116-es-stvoryue-novij-sud-u-ramkah-sot-shchob-obijti-blokadu-ssha-ekspert

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.