Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту
Петром Порошенко не доказано, что судебное решение, принятое по результатам рассмотрения дела об отмене государственной регистрации Государственного бюро расследований, может повлиять на его права и обязанности.
На этом основании Окружной административный суд г. Киева отказал в удовлетворении заявленного ранее ходатайства о привлечении экс-президента в качестве третьего лица, не заявляющего самостоятельных требований относительно предмета спора на стороне истца. Текст соответствующего определения от 02.06.2020 по делу № 640/4158/21 имеется в распоряжении издания «Закон и Бизнес».
Напомним, ранее адвокат Владимир Богатырь провел расследование, в ходе которого собрал доказательства того, что Государственное бюро расследований не находится по юридическому адресу, внесенному в Единый государственный реестр предприятий и организаций. А несоответствие адреса регистрации и его фактического нахождения влияет на определение подсудности дел при обжаловании решений сотрудников ГБР. И это, по мнению адвоката, создает широкое поле для злоупотреблений.
По этой причине адвокат подал в ОАСК иск, в котором требовал:
- отменить запись госрегистратора Печерской районной в городе Киеве государственной администрациӥ о регистрации сведений о местонахождении органа власти по адресу в Киеве по ул. Грушевского (из-за недостоверности данных, внесенных в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований);
- отменить аналогичную запись регистратора Соломенской госадминистрации по изменению местонахождения ГБР по ул. П. Мирного;
- обязать правоохранительный орган
зарегистрироваться по фактическому адресу в Шевченковском районе столицы на ул. С. Петлюры.
Когда в этом деле свою помощь решил оказать пятый Президент Украины, адвокат заявил суду о возможности возникновения реального конфликта интересов между истцом и таким третьим лицом, ведь раньше юристы Порошенко инициировали в Подольском районном суде г. Киева производство против самого В.Богатыря, но дело тогда проиграли. Также представитель истца оценил ходатайство о привлечении П.Порошенко к участию в данном деле в качестве третьего лица как попытку манипулирования и злоупотребления процессуальными правами. Возможно потому, что правовая позиция по делу с истцом не согласовывалась.
Суд, изучив доводы, изложенные в ходатайстве, пришел к выводу о его необоснованности, поэтому и не увидел оснований для его удовлетворения.
https://zib.com.ua/ru/