• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків  із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.

Read more ...
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.

Read more ...
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості

Read more ...
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства

Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Read more ...
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Read more ...
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Read more ...
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Read more ...
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...

У попередньому погляді я розглянув причини, через які Україна досі не завершила процес делімітації та демаркації своїх державних кордонів. Це питання має не лише внутрішньодержавне значення, але й напряму впливає на можливість вступу до ЄС та НАТО. Невизначеність кордонів негативно впливає на регіональну стабільність та безпеку, що є ключовим принципом для обох організацій.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Процедура вступу до ЄС регулюється статтею 49 Договору про Європейський Союз, яка визначає, що будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, зазначені в статті 2, може подати заявку на членство. Хоча в цих статтях прямо не згадується вимога щодо чітко визначених та міжнародно визнаних кордонів, на практиці ЄС враховує наявність територіальних спорів при розгляді заявок на членство. Це підтверджується досвідом країн Західних Балкан, де ЄС наголошував на необхідності вирішення двосторонніх питань та підтримки регіональної стабільності як частини процесу вступу.

Спільна безпекова та оборонна політика дозволяють ЄС підтримувати мир, запобігати конфліктам та зміцнювати міжнародну безпеку згідно з принципами Статуту ООН.

Тож на практиці ЄС надає перевагу державам, які не мають територіальної невизначеності чи тим більше конфліктів, оскільки вони можуть впливати на добросусідські відносини, стабільність та безпеку.

НАТО

Стаття 10 Північноатлантичного договору передбачає, що за одностайною згодою членів Альянсу може бути запрошена будь-яка європейська держава, здатна сприяти безпеці Північноатлантичного регіону, приєднатися до договору.

Формально в Договорі немає прямої вимоги щодо визначеності кордонів, але на практиці НАТО враховує наявність територіальних суперечок, оскільки вони можуть впливати на колективну безпеку та стабільність Альянсу.

Наприклад, у випадку з Північною Македонією її вступ до НАТО був затриманий через спір з Грецією щодо назви країни, який було вирішено лише після підписання Преспанської угоди.

У 2009 році Хорватія вступила до НАТО, хоча мала незначні прикордонні питання зі Словенією, а їх вирішення було умовою членства. У 2017-му Чорногорія теж вирішила територіальні претензії з сусідами перед вступом.

Тож, на практиці НАТО не приймає держави з активними територіальними конфліктами, оскільки це суперечить політичним критеріям та загрожує стабільності Альянсу і може спровокувати застосування статті 5 Вашингтонського договору.

У 1995 році НАТО розробило документ під назвою Study on NATO Enlargement, де було уточнено критерії вступу. Цей, документ містить такі положення, за яких кандидати мають:

• розв’язати етнічні чи зовнішньополітичні суперечки мирним шляхом;

• дотримуватися принципу верховенства права та міжнародних норм;

• мати чіткі міжнародно визнані кордони.

Таким чином, невизначеність кордонів України або окуповані території (Крим, Донбас, а тепер і інші регіони) – є ключовою перепоною для вступу, яка вперше виникла у 2014 році.

ДЕРЖАВНИЙ ІНТЕРЕС В СУДОВИХ СПОРАХ

Слід зазначити, що Україна активно відстоювала та продовжує відстоювати свою територіальну цілісність в міжнародних судах. Розглянемо два міждержавних спори в Міжнародному суді ООН.

Одразу після підписання українсько-румунського Договору про відносини добросусідства та співробітництво у 1997 році сторони розпочали переговори про розмежування морських просторів у Чорному морі. Однак після 24-х раундів переговорів, які тривали до 2004 року, згоди так і не дійшли. Україна вважала доцільним продовжувати переговори, але Румунія вирішила звернутися до Міжнародного Суду ООН.

Суперечка стосувалась насамперед острова Зміїний і була спричинена виявленими покладами нафти та газу за 40 кілометрів від острова.

У 2009 суд прийняв одноголосне рішення на користь України. В сучасному контексті особливо цікавим є те, що причиною спору стали саме природні ресурси.

Іншим прикладом є справа Україна проти Російської Федерації, розгляд якої триває.

* * *

Лише прихильність дотриманню норм міжнародного права має бути підґрунтям для формування зовнішньої політики країни та убезпечення від потенційних ризиків.

Договори про делімітацію кордонів є юридично зобов’язуючими відповідно до принципу pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися), і жодна держава не може їх змінювати в односторонньому порядку, без згоди іншої сторони.

Отже, завершення процесу делімітації та демаркації державних кордонів відповідно до міжнародних стандартів – є невід'ємною складовою зміцнення територіальної цілісності, національної безпеки й відданості принципам міжнародного права та мирного співіснування.

https://ukranews.com

FaLang translation system by Faboba