Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 2 червня 2021 року у справі № 640/4158/21 відмовив у задоволенні клопотання Петра Порошенка щодо залучення його як третьої особи у справі про скасування реєстрації ДБР на стороні позивача – Володимира Богатиря.
11 травня представник П. Порошенка подав клопотання про вступ у справу як третя особа на стороні позивача. На обґрунтування вказав, що рішення може вплинути на права та обов’язки, інтереси заявника, оскільки Державне бюро розслідувань систематично звертається із процесуальними документами щодо нього до Печерського районного суду м. Києва – місця розташування органу досудового розслідування, яке позивач у цій справі просить визнати недостовірним.
Суд вирішив, що Порошенко не довів, що судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи, може вплинути на права та обов’язки останнього. Що стосується порушення інших немайнових прав та інтересів заявника, то вказані обставини виходять за межі заявлених позовних вимог та є окремими позовними вимогами у відповідному судовому провадженні.
Нагадаємо, адвокат, керівник адвокатського об’єднання “Богатир та Партнери” Володимир Богатир просить ОАСК скасувати і визнати недійсною державну реєстрацію ДБР, установчі документи і всі зміни в них, а також припинити юридичну особу – Державне бюро розслідувань – шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації Бюро.
16 квітня ОАСК відкрив провадження у цій справі.
“У позовній заяві я зазначив, і докази це підтверджують, що Державне бюро розслідувань ніколи не було розміщено за адресами державної реєстрації, що має ознаки службового підлогу, оскільки було відтворено недостовірну інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Припускаю, що це було зроблено з метою штучного визначення підсудності та надання своїм діям начебто ознак законності керівництвом ДБР і підтверджується копіями реєстраційних карток про зміну керівництва та адреси, які підписано Трубою Р.М., Венедиктовою І.В., Соколовим О.В., Сухачовим О.О. та іншими. Секретаріат Кабінету Міністрів України офіційно підтвердив, що ДБР ніколи не було розміщено в Будинку уряду, де було спочатку зареєстровано. А саме ДБР надало в суд інформацію, що балансова вартість приміщення під час його передання на баланс ДБР становила 1 грн. Тож цілком зрозуміло, що це фіктивна адреса.
Нагадаю, що саме експрезидент Порошенко П.О. 12.11.2015, виконуючи повноваження глави держави, підписав Закон України «Про Державне бюро розслідувань» № 794-VIII, після чого Закон набув чинності. Отже, Порошенко П.О. був прямо причетний до створення Державного бюро розслідувань. А 27.11.2017, саме під час його правління, і відбулось внесення недостовірної інформації про місце розташування Державного бюро розслідувань. До речі, сам Порошенко П.О. не мав зауважень до проєкту Закону України «Про Державне бюро розслідувань», не накладав на нього вето, підписав закон як глава держави та не забезпечив його належного виконання, а саме як гарант Конституції України не забезпечив діяльності Державного бюро розслідувань у межах і в спосіб, передбачені Конституцією України та законами України”, – прокоментував ухвалу для “Юридичної практики” Володимир Богатир.

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам
Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.
Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?
Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?
Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.