• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Więcej…
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Więcej…
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Więcej…
Поза чергою: Коли вимоги контрагента неплатоспроможного банку мають пріоритет в оплаті

Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада по 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF).

Więcej…
Міжнародні радники ФГВФО: Хто залишився у банківських спорах і чому невідомо, скільки це коштує кредиторам

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав актуальні відомості про міжнародні юридичні фірми, які представляли його інтереси й інтереси неплатоспроможних банків за кордоном у 2025-2026 роках. Однак вартість таких послуг та умови співпраці у Фонді віднесли до інформації з обмеженим доступом. Чому – спробуємо розібратися.

Więcej…
Доброчесність під слідством

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звіт ТСК щодо можливих корупційних правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Це не законодавча ідея, яку ще належить реалізувати, а результат річної роботи комісії, що має значення незалежно від подальшого голосування у парламенті.

Więcej…
Доброчесність під слідством

Звіт ТСК про корупційні ризики змусив переоцінити результати реформ в Україні

Więcej…
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Окремі державні органи, посилаючись на воєнний стан, почали обмежувати доступ до публічної інформації. Ми вирішили розглянути норми закону про доступ до такої інформації та їх практичне втілення крізь призму типових запитів громадян. Для цього направили листи міністерствам та іншими центральним органам виконавчої влади. Зміст відповідей будемо публікувати по мірі їх надходження. У фокусі першого матеріалу – Державна аудиторська служба.

Система обліку
Нагадаємо, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Закон «Про доступ до публічної інформації», серед іншого, зобов’язує державні органи, які і є такими розпорядниками, оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, що зберігається. Така інформація також вважається такою, що відображає діяльність суб’єкта владних повноважень (п.п. 5, 11 ч. 1 ст. 15). У державному органі навіть має бути створений окремий підрозділ або визначена посадова особа з питань доступу до публічної інформації, що серед іншого відповідальна за систематизацію та оприлюднення інформації, передбаченої профільним законом (ст. 16).

На виконання п. 2 ст. 18 Закону доступ до системи обліку забезпечується шляхом оприлюднення на офіційних вебсайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності – в інший прийнятний спосіб та шляхом надання доступу до системи за запитами.

Але на наше прохання надати інформацію про систему обліку публічної інформації, яку зберігає, як її розпорядник Державна аудиторська служба України, чиновники відповіли (лист від 02.09.2022 №001200-16/6770-2022), що така система дійсно розміщена в тематичному підрозділі «Доступ до публічної інформації» їхнього офіційного сайту. Проте, доступ до цього підрозділу на період дії воєнного стану тимчасово обмежено.

Тут варто нагадати, що попри війну, положення Закону «Про доступ до публічної інформації» не зазнали жодних змін. Відтак, вони мають виконуватися в повному обсязі.

Тож обов’язок публікувати певні види інформації, зокрема, щодо системи обліку, також залишився. Будь-які обмеження допускаються лише за сукупністю трьох умов, наведених у ч. 2 ст. 6:

1. Мета . Обмеження можливе лише  задля цілей, закріплених у Конституції (зокрема, інтереси національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам).
2. Імовірність шкоди . Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Баланс інтересів . Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Чи проходили у Держаудитслужбі цей «трискладовий тест» - відповісти наразі складно. Можливо там банально скористалися введеним у країні воєнним станом.

Стабільна цікавість

Тим не менш, чиновники все ж поділилися інформацію щодо найбільш поширених напрямів запитів на публічну інформацію та найбільш запитуваних документів. У відомстві говорять, що тематика залишається незмінною протягом багатьох років.

Так, найпоширенішими напрямками запитів на публічну інформацію є:

результати державного фінансового контролю;
інформація про фізичну особу;
статистична інформація;
правова інформація;
питання, пов’язані із забезпеченням організації роботи органів державного фінансового контролю.

А найбільш запитуваними документами є:

акти ревізій, аудиторські звіти та інші результати заходів державного фінансового контролю;
довідки, накази та інша інформація про фізичних осіб;
положення про структурні підрозділи Держаудитслужби, нормативно-правові акти, що регламентують діяльність держоргану.

Оскільки питання доступу до публічної інформації сьогодні залишаються предметом широкої суспільної дискусії та численних публікацій в засобах масової інформації, у наступних матеріалах ми розглянемо інші аспекти практичного втілення існуючих механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

https://jurliga.ligazakon.net

FaLang translation system by Faboba