• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Więcej…
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищили план, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту.

Więcej…
Україна в Інтерполі: що показав звіт НЦБ за 2025 рік

У 2025 році взаємодія України з Інтерполом вийшла за межі класичного міжнародного розшуку та екстрадиції. Офіційні дані Національного центрального бюро Інтерполу в Україні показують тенденцію: система дедалі активніше працює як інфраструктура обміну даними про осіб, документи, транспорт, зброю, активи та культурні цінності.

Więcej…
У Лондоні на LIDW обговорюють виконання арбітражних рішень, цифрові активи та санкційні ризики

Пошук активів, забезпечувальні (заморожувальні) судові накази, цифрові активи, санкційні обмеження та виконання арбітражних рішень — серед практичних тем цьогорічної London International Disputes Week.

Więcej…
Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Więcej…
Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Więcej…
Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Więcej…
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Więcej…
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Więcej…
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Всі паперові документи Президента України та Офісу Президента України, які зберігаються у секторі опрацювання та зберігання документів, законсервовано до закінчення воєнного стану.

Про це повідомили в Департаменті з питань звернень громадян ОГП (лист від 10.10.2023 № 22/1-09/4534) на запит адвоката Володимира Богатиря.

При цьому консервація «унеможливлює надання копій запитуваних документів».

Як підстава консервації та відмова у наданні документів у листі згадується Указ Президента від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Інших правових підстав не наводиться.

«Зрозуміло, що відповідно до ст. 64 Конституції в умовах воєнного стану можуть бути обмежені деякі конституційні права і свободи громадян, зокрема право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, - коментує ситуацію В .Богатир. – Разом із тим, право на доступ до інформації в умовах воєнного стану обмежується в цілях захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. Так само як і у мирний час, усі державні органи та їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Адвокат звернув увагу на те, що процес закриття інформації від загалу у законодавстві України характеризується терміном «обмеження доступу», який також має свої чітко визначені правила.

Попри війну, в Україні продовжує діяти Закон «Про доступ до публічної інформації».

Зважаючи на це, переконаний адвокат, жоден орган не має права закрити всю інформацію на тій підставі, що в країні введено воєнний стан. Питання має вирішуватись в кожному випадку окремо.

«В цьому випадку в Офісі Президента, аби не давати інформацію на запити, фактично підмінили поняття і говорять про консервацію, - коментує В. Богатир. – Процес консервації документів стосується бібліотечної та архівної справи. Він пов’язаний із певним комплексом робіт (обробка хімічними речовинами, дотримання певного температурного режиму та вологості тощо), який спрямований на подовження терміну зберігання документа, якому в силу природних процесів загрожує знищення».

«Отже, чиновники фактично створили штучну підставу для додаткового обмеження доступу до публічної інформації, що не личить правовій державі навіть в умовах воєнного стану», - резюмував адвокат.

https://novosti.politeka.net

FaLang translation system by Faboba