Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.Всі паперові документи Президента України та Офісу Президента України, які зберігаються у секторі опрацювання та зберігання документів, законсервовано до закінчення воєнного стану.
Про це повідомили в Департаменті з питань звернень громадян ОГП (лист від 10.10.2023 № 22/1-09/4534) на запит адвоката Володимира Богатиря.
При цьому консервація «унеможливлює надання копій запитуваних документів».
Як підстава консервації та відмова у наданні документів у листі згадується Указ Президента від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Інших правових підстав не наводиться.
«Зрозуміло, що відповідно до ст. 64 Конституції в умовах воєнного стану можуть бути обмежені деякі конституційні права і свободи громадян, зокрема право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, - коментує ситуацію В .Богатир. – Разом із тим, право на доступ до інформації в умовах воєнного стану обмежується в цілях захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. Так само як і у мирний час, усі державні органи та їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Адвокат звернув увагу на те, що процес закриття інформації від загалу у законодавстві України характеризується терміном «обмеження доступу», який також має свої чітко визначені правила.
Попри війну, в Україні продовжує діяти Закон «Про доступ до публічної інформації».
Зважаючи на це, переконаний адвокат, жоден орган не має права закрити всю інформацію на тій підставі, що в країні введено воєнний стан. Питання має вирішуватись в кожному випадку окремо.
«В цьому випадку в Офісі Президента, аби не давати інформацію на запити, фактично підмінили поняття і говорять про консервацію, - коментує В. Богатир. – Процес консервації документів стосується бібліотечної та архівної справи. Він пов’язаний із певним комплексом робіт (обробка хімічними речовинами, дотримання певного температурного режиму та вологості тощо), який спрямований на подовження терміну зберігання документа, якому в силу природних процесів загрожує знищення».
«Отже, чиновники фактично створили штучну підставу для додаткового обмеження доступу до публічної інформації, що не личить правовій державі навіть в умовах воєнного стану», - резюмував адвокат.