Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.Національне агентство з питань запобігання корупції склало протоколи про адміністративне правопорушення стосовно виконувача обов’язків голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та керівника секретаріату КСУ Віктора Бесчастного, які відмовили надати НАЗК документи, що можуть підтвердити здійснення ним правопрорушення щодо конфлікту інтересів.
По це повідомляє сайт НАЗК.
Після надходження до Агентства заявки про можливий конфлікт інтересів у діях в.о. голови КСУ, НАЗК направило до суду запит з вимогою надати копії відповідних документів для підтвердження чи спростування інформації. Проте керівник секретаріату КСУ відмовився надати запитувані документи.
Як наслідок НАЗК внесло в.о. голові КСУ Сергію Головатому обов’язковий до виконання припис, який також був проігнорований. Натомість Національне агентство отримало лист від КСУ про оскарження припису в адміністративному суді.
Наразі в.о. голови КСУ надіслано повторний припис НАЗК, а якщо він його не виконає, суд може визнати Головатого винним у вчиненні корупційного правопорушення, а відомості про нього будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Заслужений юрист України Володимир Богатир прокоментував рішення НАЗК щодо конфлікту інтересів Головатого та поточний стан справ в КСУ.
«Вважаю, що це рішення НАЗК є розумним і таким, що чітко відповідає діючому антикорупційному законодавству. Якщо держава встановила правила, які стосуються профілактики та запобігання антикорупційних злочинів, то представники вищої ланки влади мають їх дотримуватися. Такі дії НАЗК сприяють очищенню влади від випадкових людей, від людей, яких раніше вже притягали до відповідальності за корупцію в політичній сфері. Сумно, що це відбулося після численних скарг, які стосувалися різних порушень судді Конституційного Суду», - сказав правник.
Юрист нагадав, що Україна була вимушена змінити підходи до процедури обрання суддів КСУ під тиском ЄС. Також є ціла низка рішень ЄСПЛ щодо протиправного звільнення суддів КСУ через швидкозмінну політичну доцільність. Можна констатувати часткову делегітимізацію поточного складу КСУ через те, що незаконно були звільнені попередні судді КСУ і низка його керівників. Це вже встановлено, як ЄСПЛ, так і українськими судами з одного боку, а з іншого маємо сумнівний спосіб призначення нових суддів, яких невідомо куди діти при наявності фактів протиправного звільнення.
«Ми можемо відрізнятися думками щодо порядку обрання суддів КСУ, але ми не можемо бути лояльними до ознак корупції в КСУ. Це питання навіть не Головатого, а питання підходу до формування і роботи КСУ. Або ми будемо толерантні до цього, або ні. КСУ має або працювати так, як вимагає Конституція і закон, або навіщо нам такий орган в такому вигляді», - зазначив експерт.
Володимир Богатир вважає, що Президент Володимир Зеленський, як гарант Конституції, має відреагувати на рішення НАЗК та сприяти переобранню члена «Венеційської комісії» від України.
Юрист додав, що судді КСУ, які були помічені в перевищенні своїх витрат над доходами, мають піти у відставку, як і сам в.о Голови Конституційного Суду.
Також, на його думку, судді КСУ мають негайно скликати засідання і дати оцінку діям Головатого, в іншому випадку, ця інституція втрачає сенс.
«Якщо самі судді не дадуть йому оцінку, оскільки ця відповідальність на Конституційному Суді України, і орган конституційної юрисдикції розв’яже це питання самостійно, то ганьба такому Конституційному суду, який Україні взагалі не потрібен», - наголосив юрист.
https://life.politeka.net