• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Więcej…
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Więcej…
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Więcej…
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Więcej…
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Więcej…
SLAPP у британському суді: коли дифамаційний позов є інструментом тиску та зловживанням

Високий суд Англії та Уельсу вперше визнав позов таким, що був поданий для обмеження реалізації відповідачем свободи слова, і є зловживанням системою правосуддя (SLAPP-позов). Спір було припинено на ранній стадії, без розгляду по суті.

Więcej…
АРМА вперше проходить незалежний зовнішній аудит: чому його не було раніше і що далі

Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.

Więcej…
887 грн сплатив кожен працюючий українець на утримання осіб у місцях несвободи у 2025 році

Дискусії про якість пенітенціарної системи України зазвичай коливаються між емоціями та стереотипами: одні говорять про умови утримання, інші — про справедливість покарання за вчинене. Водночас офіційні дані Міністерства юстиції та Пенсійного фонду дають змогу подивитися на тему під іншим кутом — у цифрах і без зайвої риторики — та порахувати ціну несвободи в буквальному сенсі.

Więcej…
В українських тюрмах кожен дванадцятий — ВІЛ-інфікований

У 2025 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах було зафіксовано 2835 випадків ВІЛ-інфекції, з них 595 — із діагнозом СНІД. Оскільки в місцях несвободи на кінець року утримувалося 34,9 тис. осіб, за грубим підрахунком виходить, що кожен дванадцятий заражений цим страшним вірусом.

Więcej…
В українських тюрмах кожен дванадцятий має ВІЛ

У 2025 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах було зафіксовано 2835 випадків ВІЛ-інфекції, з них 595 — із діагнозом СНІД. Оскільки в місцях несвободи на кінець року утримувалося 34,9 тис. осіб, за грубим підрахунком виходить, що кожен дванадцятий заражений цим вірусом.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Національне агентство з питань запобігання корупції побачило у діях в.о. Голови Конституційного Суду Сергія Головатого ознаки корупційного правопорушення та склало протокол. Очевидно, свою оцінку діям очільника мають дати і самі судді.

Я неодноразово звертався до НАЗК та правоохоронних органів щодо керівництва та суддів КС, зокрема, з приводу наявності конфлікту інтересів, сумісництва повноважень керівника КС та представника України у Венеційській комісії, недекларування майна та проявів корупції. І сьогодні НАЗК перевіряє інформацію з мого повідомлення про вчинення суддею КС дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Представляться доречним коротко пояснити фабулу справи. У червні цього року я звернувся до Президента Володимира Зеленського з приводу внесення суддею Сергієм Головатим неправдивих відомостей до однієї з ухвал КС. В ОП це звернення переслали «за належністю» до Конституційного Суду.

Регламентом КС передбачено, що у разі надходження звернення про вчинення

суддею істотного дисциплінарного проступку, суд на спеціальному пленарному засіданні має ухвалити постанову про розгляд цього звернення постійною комісією з питань регламенту та етики.

Але, як пізніше з’ясувалося, очільник (той самий Головатий) доручив керівнику секретаріату ознайомити з цим документом суддів і лист «обговорили» на одному із засідань суду. Тож у даному випадку С.Головатий діяв та приймав рішення в умовах очевидного і реального конфлікту інтересів. Хоча, враховуючи вимоги законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний Суд України», він мав як мінімум повідомити Суд про наявність у нього конфлікту інтересів, заявити самовідвід та утриматися від учинення подальших дій та прийняття рішень.

У НАЗК повідомили, що для її підтвердження чи спростування направили до КС запит з вимогою надати копії відповідних документів. Проте керівник секретаріату відмовився надати запитувані документи. У зв’язку з цим НАЗК внесло Головатому обов’язковий до виконання припис. Втім, він також був проігнорований. Пізніше з’ясувалося, що припис оскаржується у суді. Зараз на розгляді у в.о. Голови КС перебуває повторний припис.

В даному випадку дії антикорупційного відомства є розумними і повністю відповідають законодавству. Якщо держава встановила правила, які стосуються профілактики та запобігання антикорупційних злочинів, то представники

вищої ланки влади мають їх дотримуватися. Такі дії НАЗК сприяють очищенню влади від випадкових людей, від людей, яких раніше вже притягали до відповідальності за корупцію в політичній сфері. Сумно, що це відбулося після численних скарг, які стосувалися різних порушень судді Конституційного Суду.

Україна була вимушена змінити підходи до процедури обрання суддів КС під тиском ЄС. Також є ціла низка рішень ЄСПЛ щодо протиправного звільнення суддів КС через швидкозмінну політичну доцільність. Можна констатувати часткову делегітимізацію поточного складу КС. Адже незаконно були звільнені декілька суддів і керівників. Це встановлено як Європейським судом з прав людини, так і українськими судами. Також ми маємо сумнівний спосіб призначення нових суддів, яких невідомо куди діти (зважаючи на встановлені факти протиправного звільнення).

Між іншим, чому у Євросоюзі ставили питання відбору суддів КС? Точно не тому, що ці судді є взірцем добропорядності. Погоджуюсь з позицією наших європейських партнерів, викладених у висновку Єврокомісії, що поточний стан справ в КС є неприпустимим. Ми можемо відрізнятися думками щодо порядку обрання суддів, але ми не можемо бути лояльними до ознак корупції в КС. Це питання навіть не конкретного судді Головатого, а питання підходу до формування і роботи інституту. Або ми будемо толерантні до цього, або ні. Конституційний Суд має працювати так, як

вимагає Конституція і закон. Інакше, навіщо нам взагалі цей орган в такому вигляді?

У цій ситуації Президент, як гарант Конституції, має також відреагувати і дати свою оцінку ситуації. Має бути переобрана особа, яка представляє Україну у Венеційській комісії. Процедурно складно відкликати особу з посади судді КС чи представника Венеційської комісії. Але механізми усе ж є. Наприклад, можна розглянути анулювання указу про призначення судді КСУ за його квотою.

Але цей сором мають виправляти і самі судді КС. Бо ті з них, хто ігнорує факти невиконання рішень, порушує свій регламент, завжди підіграють тій чи іншій владі. Тож судді мають негайно скликати засідання і дати оцінку діям Головатого. І якщо цього не буде зроблено (відповідальність за виконання норм регламенту лежить на самому КС), якщо орган конституційної юрисдикції розв’яже це питання самостійно, то ганьба такому Конституційному Суду.

FaLang translation system by Faboba