• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Więcej…
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Więcej…
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Więcej…
Поза чергою: Коли вимоги контрагента неплатоспроможного банку мають пріоритет в оплаті

Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада по 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF).

Więcej…
Міжнародні радники ФГВФО: Хто залишився у банківських спорах і чому невідомо, скільки це коштує кредиторам

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав актуальні відомості про міжнародні юридичні фірми, які представляли його інтереси й інтереси неплатоспроможних банків за кордоном у 2025-2026 роках. Однак вартість таких послуг та умови співпраці у Фонді віднесли до інформації з обмеженим доступом. Чому – спробуємо розібратися.

Więcej…
Доброчесність під слідством

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звіт ТСК щодо можливих корупційних правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Це не законодавча ідея, яку ще належить реалізувати, а результат річної роботи комісії, що має значення незалежно від подальшого голосування у парламенті.

Więcej…
Доброчесність під слідством

Звіт ТСК про корупційні ризики змусив переоцінити результати реформ в Україні

Więcej…
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

або Як завдяки менеджменту агентства арештовані активи перетворюються на збиткові об’єкти

Нещодавно громадська рада при Агентстві з розшуку та менеджменту активів звинуватила агентство у непрозорості та створенні штучних перешкод для роботи й склала повноваження, а на сайті Кабміну з’явилась петиція про звільнення голови Олени Думи.

Так склалося, що АРМА від моменту його утворення не щастить з керівниками. Адже діяльність очільників супроводжувалася скандалами та кримінальними справами. І схоже, що чинна голова агентства, яка продовжила роботу своїх попередників і не виправила їхніх помилок, не стане винятком.

Так, однією із ключових претензій до роботи АРМА залишається якість організації управління активами, арештованими в рамках кримінальних проваджень.

Яскравим прикладом, що набув широкого розголосу у ЗМІ, є Новояворівська та Новороздільська теплоелектроцентралі. З підприємств, що до арешту сплачували

податки, забезпечували теплом та енергією громадян двох районів на Львівщині, а своїх працівників роботою і зарплатою, завдяки менеджменту АРМА перетворилися на збиткові об’єкти. Сума офіційно зафіксованих збитків сягнула 557,6 млн грн.!

Тобто сьогодні не йдеться про збереження і збільшення економічної вартості цих активів (що є однією із умов організації процесу управління). Навпаки, підприємства потребують постійних дотацій з бюджету. Більше того їх робота супроводжувалася загрозами зриву опалювальних сезонів та виникнення надзвичайної ситуації внаслідок зупинки роботи генеруючих об’єктів.

Цікаво, що ці проблеми та критичну ситуацію було використано, аби запровадити й застосувати виключну процедуру обрання управителя прямим рішенням Кабміну поза конкурсом. Останнє розпорядження з цього питання було прийнято у 2021 році. І до сьогодні конкурс на відбір управителя, передбачений законом, не оголошувався. Тобто, О.Дума, посівши крісло очільника АРМА, погодилася із таким станом речей.

Що ж заважає працювати? Судячи з кількості ініційованих законопроектів, винен закон. Так, лише протягом 2024 року до парламенту подано щонайменше 8 проектів змін до закону про АРМА. Вони покликані встановити чіткий і прозорий механізм відбору управителів активами, вдосконалити управління грошовими коштами в іноземній валюті, переглянути підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Нацагентства,

підвищити ефективність управління активами, визначити особливості передачі в управління культурних цінностей, посилити контрольні повноваження громадської ради. Тож, можливо, розмовами про реформування законодавства прикривають нездатність або небажання виконувати чинні норми?

А можливо піар просто заміщує реальну роботу? На користь цього припущення свідчить остання заява О.Думи про збільшення рішенням Уряду повноважень АРМА. Але згідно зі ст.19 Конституції органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Іншими словами, встановлення обсягу повноважень — виключна компетенція Верховної Ради. Кабмін аж ніяк не може це робити.

Що ж відбулося насправді? По факту АРМА лише визначили співвиконавцем у виконанні низки міжнародних зобов’язань (щось на зразок доручення Кабміну центральним органам виконавчої влади). Фактично керівниця вирішила подати інформацію максимально гучно.

І неможливо не згадати про зворотний бік роботи відомства. Нещодавно на наш запит Шевченківська окружна прокуратура м.Києва повідомила, що в управлінні поліції цього району знаходиться 11 кримінальних справ за фактами можливих протиправних дій керівництва та співробітників АРМА. Така кількість справ, які прямо пов’язують з АРМА, в одному районі — інформація, яка може бути свідченням критичних проблем у роботі державного органу.

Крім цього, у липні цього року Державна аудиторська служба завершила перевірку АРМА. Її результатами зацікавилися у Департаменті захисту національної державності СБУ, а висновки потрапили у матеріали ще одного кримінального провадження про незаконні дії з арештованим майном, яке знаходиться у Нацполіції Печерського району. На початку серпня свій аудит АРМА розпочала Рахункова палата.

Зрозуміло, що петиція про звільнення О.Думи сама по собі не вирішить проблем, навіть якщо набере необхідну кількість голосів. Але вона може привернути увагу та дати поштовх до початку їх розв’язання тими інструментами, що вже передбачені законодавством.

Маються на увазі чинні механізми контролю за діяльністю агентства, передбачені законом про АРМА, які повною мірою сьогодні не реалізовані. Їх передбачено три:

По-перше, щороку має проводиться незалежна зовнішня оцінка діяльності відомства так званою комісією із зовнішнього контролю. До її складу входять три особи яких визначають відповідно Президент, Верховна Рада та Кабмін. Це дуже авторитетна комісія, бо кваліфікаційні вимоги до її членів дуже високі:

мінімум десятирічний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, адвокатурі, наукових

установах, судах в іноземних державах або в міжнародних організаціях,

знання та навички для проведення такої оцінки,

бездоганна ділова репутація.

По-друге, це — щорічний зовнішній аудит діяльності АРМА. Він проводиться виключно міжнародною або національною аудиторською компанією, яка є визнаною та має високу ділову репутацію на ринку України.

По-третє, повинен діяти громадський контроль. Він забезпечується через громадську раду при Національному агентстві, склад якої затверджується головою АРМА з 9 осіб на підставі результатів конкурсу.

Але крім цих механізмів контролю, в тих випадках, коли порушення вже сталося, безумовно необхідна реакція правоохоронних органів. Так, днями по ситуації, що склалася з майном, обладнанням та устаткуванням на згаданих ТЕЦ, ми подали до Національного антикорупційного бюро заяву про вчинення кримінального правопорушення. Адже саме в діяльності керівництва АРМА були виявлені ознаки цілої низки злочинів. Будемо сподіватися, що виявленим нами фактам буде дано належну оцінку.

FaLang translation system by Faboba