Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуКерівництво АРМА запровадило власні правила преміювання, що суперечать законодавству та базуються на суб'єктивних критеріях. Результати перевірок НАДС залишаються непублічними, що створює ризики повторення порушень.
Преміювання державних службовців - це інструмент стимулювання ефективної роботи, але в Агентстві з розшуку та менеджменту активів цей механізм використовувався вкрай сумнівно. Як свідчить перевірка Національного агентства з питань державної служби, керівництво АРМА ввело власні правила преміювання, що не відповідають чинному законодавству. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
НАДС двічі перевіряло діяльність АРМА у 2023 році, зокрема щодо преміювання працівників. Виявилося, що положення про преміювання, затверджене ще у 2017 році, містило некоректні критерії, які дозволяли виплачувати премії за суб’єктивними показниками. Наприклад:
· ефективність досягнення поставлених цілей при раціональному використанні ресурсів;
· попередження негативних обставин, які могли б негативно вплинути на роботу агентства;
· участь у підвищенні інституційної спроможності органу.
І це прямо суперечило Типовому положенню про преміювання державних службовців, яке затверджене наказом Мінсоцполітики.
Окремо у Положенні АРМА зазначалося, що преміювання працівників залежить від якісного виконання функцій та давався їх досить розлогий перелік.
"Як оцінювати якісне виконання функцій - залишилося невідомим, адже розпорядчих документів щодо порядку визначення цього критерію в АРМА не було. Виявилося, що результати роботи в рамках нового критерію оцінюють керівники самостійних структурних підрозділів, які "надають голові АРМА обґрунтовану інформацію щодо виконання завдань і функцій, покладених на структурні підрозділи". Іншими словами, питання про те, чи достойний співробітник отримати премію вирішувалося на власний розсуд керівництвом департаментів та управлінь, а остаточне рішення приймав голова", - зазначив Богатир.
Попри викриті порушення, результати перевірок НАДС залишаються фактично непублічними. Звітні документи не афішуються, а відомості про виявлені проблеми зазвичай залишаються лише для внутрішнього користування агентства та органу, який здійснював перевірку.
Богатир наголосив, що саме відсутність публічності створює простір для повторення таких зловживань. Якщо суспільство не має доступу до результатів перевірок, забезпечити прозорість і підзвітність державних органів майже неможливо.
Пізніше АРМА все ж видало нове положення про преміювання, прибравши суперечливі норми. Проте питання про те, скільки коштували державі ці маніпуляції, залишається відкритим.
Дотримання фінансової дисципліни та забезпечення публічності результатів перевірок - необхідні кроки для відновлення довіри до роботи АРМА. Без цього скандали навколо агентства залишатимуться постійною загрозою для його репутації. За словами адвоката, публікація результатів перевірок і обговорення проблем відкрито можуть стати першим кроком до справжніх змін у державному управлінні.
Додамо
Нещодавно голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума отримала "відмінно" за результатами оцінювання службової діяльності у 2024 році. Це означає, що вона не лише збереже свою посаду, а й отримає премію за свої "видатні досягнення".
Однак численні скандали навколо агентства ставлять під сумнів прозорість і ефективність її керівництва. Так, під керівництвом Олени Думи АРМА неодноразово опинялося у центрі гучних скандалів. Одним із останніх стало розслідування щодо можливих фіктивних довідок про інвалідність, які отримували співробітники агентства. Експерти наголошували, що у разі підтвердження звинувачень, це має стати не лише підставою для відставки, а й поштовхом до масштабного перегляду роботи агентства.
Крім того, антикорупційні організації, зокрема Transparency International Ukraine, неодноразово критикували агентство за невідповідність європейським стандартам. Вони наголошували на популізмі, суперечливій комунікації та порушенні презумпції невинуватості у справах, якими займається АРМА.
Ще один важливий аспект — відсутність громадського контролю за діяльністю агентства. Громадська рада при АРМА саморозпустилася ще три місяці тому через систематичні порушення вимог щодо залучення громадськості. Така ситуація, за словами колишніх членів громадської ради, вигідна очільниці агентства Олені Думі, адже відсутність контролю дозволяє уникати публічного розгляду спірних питань.