Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуЗаслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Про це він сказав Українським Новинам.
На переконання юриста, ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
"Концентрація таких повноважень без судового контролю — це рецепт для зловживань, тиску на бізнес і рейдерства. Іронія полягає в тому, що антикорупційний орган пропонує норму, яка сама створює нові корупційні можливості. Це не крок уперед, а деградація правової системи, тому парламент має категорично відхилити таку ініціативу. Боротьба з корупцією не може бути приводом для руйнування конституційних гарантій", – вважає Богатир.
За його словами, судовий контроль – це гарантія проти свавілля та корупційних ризиків збоку прокурорів чи правоохоронців, включно з директором НАБУ.
"Судовий захист – це не лише право звернення до суду після порушення прав, а й право на судовий контроль під час ухвалення рішень, які можуть обмежити конституційні права. Надання директору НАБУ можливості обмежувати право власності без судового контролю фактично означало б делегування судових функцій виконавчому органу. Це було б прямим порушенням статей 6, 19 та 62 Конституції України, оскільки лише судова влада має повноваження обмежувати конституційні права, маючи інституційні гарантії незалежності та неупередженості", – зазначив Богатир.
Він додав, що подібна модель, яку пропонує НАБУ, створила б ситуацію, коли орган, зацікавлений у результаті розслідування, сам ухвалює рішення про застосування примусових заходів, що суперечить принципам змагальності та об'єктивності процесу. Це породжує непропорційний тиск на суб'єктів господарювання і відкриває шлях для вибіркового правозастосування.
Юрист наголосив, що відповідно до статті 9 Конституції, Європейська конвенція з прав людини та Перший протокол до неї є складовою національного законодавства. Стаття №1 Протоколу гарантує кожному право мирно володіти своїм майном. За словами юриста, практика Європейського суду з прав людини підтверджує: втручання у право власності можливе лише за наявності адекватних процесуальних гарантій, передусім доступу до незалежного суду. Відсутність судового контролю – це відсутність неупередженого арбітра, здатного оцінити обґрунтованість і пропорційність втручання.
Богатир пояснив, що порівняльно-правовий аналіз іноземного законодавства також демонструє, що навіть за умов широких повноважень правоохоронних органів щодо протидії економічним злочинам, зберігається принцип судового контролю. Крім того, Європейська Комісія неодноразово вказувала, що концентрація виконавчих повноважень без судового нагляду несумісна з принципом верховенства права.
Таким чином, на думку юриста, пропозація НАБУ є "неконституційною, суперечить архітектурі КПК України та міжнародним зобов'язанням держави, зокрема статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції".
Як повідомляли Українські Новини, Національне антикорупційне бюро вважає за необхідне надання йому права обмежувати право власності на підприємства лише на підставі рішення директора НАБУ, тобто без необхідності отримання судового дозволу на такі дії. Також НАБУ хоче змінити законодавство, щоб проводити обшук без адвоката та понятих.