21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Найбільше українських банків з ринку було виведено у 2014 та 2015 роках. А от у рік виборів чинного Президента, а також у поточному році ця процедура взагалі не застосовувалася.
Такі дані за запитом адвоката Володимира Богатиря надав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, за перші три роки президентства Петра Порошенка у 2014-2016 рр. було розпочато процедуру виведення з ринку 85 банків. Майже в чотири рази більше, ніж за наступні вісім років. За каденції Володимира Зеленського ця процедура торкнулася лише 12 фінустанов.
Відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення банку з ринку на підставі рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку або рішення про виведення з ринку системно важливого банку.
Враховуючи вищенаведене, всі банки виводяться Фондом з ринку на підставі рішень Національного банку України.
Нагадаємо, що системно важливі банки визначає Нацбанк відповідно до таких критеріїв, як розмір банку, ступінь фінансових взаємозв’язків, напрями діяльності (ч.4 ст. 4 Закону «Про банки і банківську діяльність»). Згідно з п. 3 Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.12.2014, Національний банк визначає системно важливі банки щороку за даними станом на 01 січня з-поміж банків, які здійснюють свою діяльність в Україні (крім банків, віднесених Національним банком України до категорії неплатоспроможних). Наразі системно важливими Нацбанк уважає 15 банків.
«Статистика цікава з огляду на два аспекти. Перше, це відсутність відповідальності колишнього керівництва Національного банку, діяльність якого стала предметом численних скандалів та кримінальних проваджень. Окремо можна нескінченно розслідувати долю виведених фінансових установ.
Друге, це нові способи одержавлення фінустанов. Серед банків, які було виведено з ринку за новими спеціальними процедурами можна виділити Перший інвестиційний банк та 88,890583 % акцій якого за Рішенням Вищого антикорупційного суду було стягнуто в дохід держави в особі Фонду державного майна України на підставі застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
За іншою процедурою було виведено Сенс Банк для чого законодавець зробив дві спроби прийнявши спочатку у липні 2022 році Закон № 2463-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні» і остаточно створив окремий спеціальний порядок у травні 2023 року Законом № 3111-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану».
Чи призведе націоналізація до ефективного управління невідомо, а от певні невідповідності вже прослідковуються. Наприклад, на сайті Сенс Банку єдиним власником вказана Держава України в особі Кабінету міністрів України, а у звітності цього акціонерного товариства Держава Україна в особі суб’єкта управління корпоративними правами держави – Фонду державного майна України. Останнє скоріш за все є вірним, оскільки Договір купівлі-продажу 100% акцій цієї фінансової установи підписували Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство фінансів України.
Тому логічним є те, що одержавлені Сенс Банк та Укргазбанк – є постійним предметом останніх Меморандумів про економічну та фінансову політику України з Міжнародним валютним фондом в частині впорядкування структури їх управління та продажу», – підкреслив міжнародний юрист Володимир Богатир.
Слід також зазначити що за даними Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 2012 року по 1 жовтня 2024 року вкладникам банків, переданих в управління Фонду, було виплачено понад 100 млрд грн.