• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків  із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості

Więcej…
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства

Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Więcej…
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Więcej…
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Więcej…
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Więcej…
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Кайданами міняються, правдою торгують І Господа зневажають, людей запрягають В тяжкі ярма. Тарас Шевченко
 

Захист праці має бути пріоритетом в державній політиці.

Натомість, запропонований урядом неоліберальний та антисоціальний проєкт закону "Про працю" вказує на інші наміри, які, вочевидь, переслідують створення комфортних умов для існуючих олігархів і нових "власників" країни, яким буде розпродана земля, державні підприємства та монополії.

Безумовно, розвиток економічних відносин і зміна соціально-економічного устрою потребують осучаснення трудового законодавства.

З правової точки зору, проводиться декодифікація трудового законодавства з метою його розпорошення, що фактично ускладнить в майбутньому захист прав робітника.

Будь-який кодекс охоплює цілу сферу суспільних відносин з метою доступного та зручного використання. В українських правових реаліях необхідно підготувати проєкт нового кодексу, оновивши майже сторічний нормативний акт.

До сфери врегулювання оновленого кодексу необхідно включити правовідносини, які регулюють низку профільних законів, серед яких закони про оплату праці, про відпустки та деяких інших.

Є великі соціальні групи, наприклад, державні службовці, трудові відносини з якими варто було б врегулювати і впорядкувати в оновленому кодексі.

Збереження кодифікованого акту забезпечить збереження єдиного та виваженого підходу з врегулювання надважливої сфери соціально-економічних відносин.

Напрацьована судова практика та позиції Конституційного Суду України. Україна має забезпечувати виконання взятих міжнародних зобов'язань.

Натомість уряд пропонує зробити крок назад всупереч правовій традиції кодифікації, яка притаманна нашій правовій системі.

Незнання – це основна рушійна сила сьогоднішньої влади, для якої кількість законодавчих актів у періоді "турборежиму" має пріоритет над їхньою якістю.

Більшість законодавчих ініціатив яскраво свідчать про відсутність у уряду та парламентської більшості ідей та концепції розвитку тих чи інших суспільних відносин.

Пропонується імплементувати окремі норми з англосаксонської системи права, які призвели до дискримінації, чисельної судової практики і законодавчих змін в США та Великобританії, а в Новій Зеландії – до законодавчих заборон. 

Серед основних недоліків запропонованого урядового проєкту закону про працю:

  • право роботодавця звільняти працівника з власної ініціативи без пояснення підстави, що подається, як прогресивне розширення можливостей по укладенню та припиненню договірних відносин;
  • відмова від забезпечення трудових прав працівників, передбачених міжнародними актами;
  • скасування згоди профспілок на звільнення в усіх випадках;
  • обмежуються гарантовані сьогодні права працівника на робочий час та час відпочинку шляхом скасування врегульованих на даний час відпусток і понаднормової роботи; працівники фактично позбавляються захисту у разі порушення їхніх прав;
  • відсутність відповідальності роботодавця.

Хаотичне та суперечливе виконання забаганок, які мають сприяти звільненню тисяч працівників державних підприємств, та зменшення соціального навантаження на нових власників не сприймається в суспільстві і призведе до чергової правової невизначеності.

Законопроєкт і не виведе з тіні зарплати в конвертах, оскільки податкове навантаження на бізнес не зменшується. А отже, реальних проблем на ринку праці він теж не вирішить, а тим більше не зробить Україну інвестиційно привабливою.

Аналізуючи сучасні законодавчі пропозиції, можна без застережень ставити питання про сенс існування держави.

Якщо можновладці не бачать потреби у забезпеченні соціальної функції держави, продовжуючи курс на руйнацію систем освіти та охорони здоров'я, фактично відсутні і не працюють правоохоронна та судова системи, то навіщо сплачувати податки на утримання урядовців та депутатів, які відзначились лише підняттям собі заробітної плати і посиленням власних соціальних гарантій?

Чи розуміють суть запропонованого урядовці та народні обранці? Чи готові вони самі відмовитись від соціальних гарантій і працювати за принципами "at will employment" (безпричинного звільнення за ініціативи роботодавця) та "zero-hour contract / on-call work" (без визначеного робочого часу).

Уряд і парламентська більшість продовжують політику поглиблення соціального конфлікту між працівниками та роботодавцями. А це загрожує тим, що вирішення трудових спорів у законодавчо врегульованому полі стане неможливим. Оскільки законопроєкт створює колізії в правовому статусі і доцільності існування профспілок як механізму захисту працівників.

Це вже не перший крок уряду по відмові від Європейських стандартів і взятих Україною міжнародних зобов'язань, серед яких і конвенції Міжнародної організації праці. Як у громадянина в мене виникає питання: чому основною метою чергової влади, яка обрана більшістю населення, є нестримне бажання звузити права працівників, адвокатів, журналістів...?

Можливо, проблема в самій системі підходів до формування влади, форми та способів її реалізації.

Маємо системну помилку, але вирішувати її на сьогодні ніхто не збирається.

Володимир Богатир, спеціально для УП

https://www.pravda.com.ua/columns/2020/01/30/7238890/

FaLang translation system by Faboba