Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.В Офісі Генерального прокурора відмовилися надати інформацію та скан-копії документів про результати проведення атестації слідчих та прокурорів ГПУ. Про це свідчить запит і відповідь на нього, опубліковані на платформі «Доступ до правди».
З відповідним проханням до Офісу звернувся запитувач Володимир Богатир. Крім того, він також попросив надати інформацію про кількість судових вироків, які набрали законної сили, у кримінальних провадженнях під процесуальним керівництвом низки працівників Офісу Генерального прокурора та підпорядкованих йому структур. Таким чином, фактично його запит складався із двох достатньо відокремлених питань.
Відмови проаналізувала експертка з доступу до інформації Тетяна Олексіюк.
«Щодо питання про атестацію, відмова Офісу Генерального прокурора є протиправною. Якими б не були причини відмови у наданні інформації та скан-копії документів про результати проведення атестації перерахованих слідчих та прокурорів Генеральної прокуратури України, така відмова можлива тільки за умови застосування трискладового тесту, встановленого частиною 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Посилання на Порядок проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора не може бути належною підставою для відмови в наданні інформації. Вичерпний перелік випадків, коли розпорядник може відмовити у доступі до інформації у відповідь на запит передбачений статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», – наголошує Олексіюк.
За її словами, відмову щодо цього питання слід оскаржувати.
Тоді як відмова Офісу Генерального прокурора надати інформацію про кількість судових вироків базується на тому, що така інформація не є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом.
«Так, дійсно, у відповідь на інформаційний запит, поданий в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» має надаватися готова і зафіксована інформація, наявна у розпорядника. Проте, Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду №10 від 26 вересня 2016 року в пункті першому зазначає: «Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною». Із доступних джерел наразі складно зробити однозначний висновок, яким чином ведеться облік справ по кожному працівникові Генеральної прокуратури та чи потребує збір такої інформації «значних інтелектуальних зусиль» розпорядника. За орієнтир можемо взяти рішення Верховного суду у справі проти Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України», – зазначила експертка.
«Щодо цього питання варто провести додатковий пошук аргументів, які б підтверджували, що збір такої інформації розпорядником не потребує додаткового змістовного аналізу», – підсумувала Олексіюк.
https://dostup.pravda.com.ua