• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків  із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості

Więcej…
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства

Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Więcej…
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Więcej…
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Więcej…
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Więcej…
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Окремі державні органи, посилаючись на воєнний стан, почали обмежувати доступ до публічної інформації. Ми вирішили розглянути норми закону про доступ до такої інформації та їх практичне втілення крізь призму типових запитів громадян. Для цього направили листи міністерствам та іншими центральним органам виконавчої влади. Зміст відповідей будемо публікувати по мірі їх надходження. У фокусі першого матеріалу – Державна аудиторська служба.

Система обліку
Нагадаємо, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Закон «Про доступ до публічної інформації», серед іншого, зобов’язує державні органи, які і є такими розпорядниками, оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, що зберігається. Така інформація також вважається такою, що відображає діяльність суб’єкта владних повноважень (п.п. 5, 11 ч. 1 ст. 15). У державному органі навіть має бути створений окремий підрозділ або визначена посадова особа з питань доступу до публічної інформації, що серед іншого відповідальна за систематизацію та оприлюднення інформації, передбаченої профільним законом (ст. 16).

На виконання п. 2 ст. 18 Закону доступ до системи обліку забезпечується шляхом оприлюднення на офіційних вебсайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності – в інший прийнятний спосіб та шляхом надання доступу до системи за запитами.

Але на наше прохання надати інформацію про систему обліку публічної інформації, яку зберігає, як її розпорядник Державна аудиторська служба України, чиновники відповіли (лист від 02.09.2022 №001200-16/6770-2022), що така система дійсно розміщена в тематичному підрозділі «Доступ до публічної інформації» їхнього офіційного сайту. Проте, доступ до цього підрозділу на період дії воєнного стану тимчасово обмежено.

Тут варто нагадати, що попри війну, положення Закону «Про доступ до публічної інформації» не зазнали жодних змін. Відтак, вони мають виконуватися в повному обсязі.

Тож обов’язок публікувати певні види інформації, зокрема, щодо системи обліку, також залишився. Будь-які обмеження допускаються лише за сукупністю трьох умов, наведених у ч. 2 ст. 6:

1. Мета . Обмеження можливе лише  задля цілей, закріплених у Конституції (зокрема, інтереси національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам).
2. Імовірність шкоди . Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Баланс інтересів . Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Чи проходили у Держаудитслужбі цей «трискладовий тест» - відповісти наразі складно. Можливо там банально скористалися введеним у країні воєнним станом.

Стабільна цікавість

Тим не менш, чиновники все ж поділилися інформацію щодо найбільш поширених напрямів запитів на публічну інформацію та найбільш запитуваних документів. У відомстві говорять, що тематика залишається незмінною протягом багатьох років.

Так, найпоширенішими напрямками запитів на публічну інформацію є:

результати державного фінансового контролю;
інформація про фізичну особу;
статистична інформація;
правова інформація;
питання, пов’язані із забезпеченням організації роботи органів державного фінансового контролю.

А найбільш запитуваними документами є:

акти ревізій, аудиторські звіти та інші результати заходів державного фінансового контролю;
довідки, накази та інша інформація про фізичних осіб;
положення про структурні підрозділи Держаудитслужби, нормативно-правові акти, що регламентують діяльність держоргану.

Оскільки питання доступу до публічної інформації сьогодні залишаються предметом широкої суспільної дискусії та численних публікацій в засобах масової інформації, у наступних матеріалах ми розглянемо інші аспекти практичного втілення існуючих механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

https://jurliga.ligazakon.net

FaLang translation system by Faboba