• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Więcej…
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Więcej…
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Więcej…
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Więcej…
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Więcej…
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Więcej…
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Więcej…
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

На продовження циклу статей, присвячених практичним аспектам реалізації Закону «Про доступ до публічної інформації», розглянемо орієнтовний перелік видів інформації, що можна запитувати у держорганів, а також найбільш поширені теми та документи, якими люди цікавилися в Міністерства закордонних справ.

Що можна запитувати

За загальним правилом у суб’єктів владних повноважень можна цікавитися будь-якими відомостями, що були отримані чи створені в процесі виконання ними своїх обов’язків або що перебувають у їх володінні. Винятки становить інформація з обмеженим доступом.

Саме факт створення інформації або володіння нею характеризує державний орган як розпорядника. Тож очевидно, що предмет запиту на публічну інформацію обмежений сферою діяльності (компетенцією) того чи іншого органу.

Обов’язки розпорядників інформації, зокрема в частині оприлюднення тієї або іншої інформації, закріплено в статтях 14, 15 Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Також процедуру внормовано Положенням про систему обліку публічної інформації (постанова Кабміну від 21.11.2011 № 1277) та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (постанова Кабміну від 21.10.2015 № 835).

З урахуванням цих актів, щоб громадяни не докучали питаннями не за темою, кожен орган розробив свій примірний перелік видів публічної інформації, розпорядником якої він є, а також перелік наборів для оприлюднення. І, як правило, переліки можна знайти у відкритому доступі на сайті.

Втрачена історія

На наш запит про організацію роботи чиновники Міністерства закордонних справ України розповіли, що відповідний розділ із переліками є й у них.

Крім іншого, з видами інформації, розпорядником якої є МЗС, можна ознайомитися в наказі від 23.07.2020 № 276. Це інформація про діяльність міністерства, роботу його колегії, комісій, комітетів та установ, утворених при відомстві, про нормативно-правову та антикорупційну роботу, про консульські дії та роботу відповідної служби, про міжнародні договори, участь у міжнародних організаціях та двосторонню співпрацю, а також інформація про іноземний дипкорпус, акредитований в Україні.

Також з’ясувалося, що у 2020 році в міністерстві відбулася реформа документообігу. А саме – було запроваджено нову систему, «структура якої відповідає визначенню системи обліку публічної інформації». Тож попередня система, призначена для реєстрації та обліку документів в МЗС, чомусь не зберіглась. Точніше, «станом на сьогодні з технічних причин не функціонує».

Палітра інтересів

І на запит про найбільш поширені теми та документи у міністерстві дали інформацію лише за останні два з половиною роки.

У частині політичних питань громадяни України переймалися агресію РФ, що триває, деокупацією Криму, Донбасу, звільненням та захистом прав незаконно утримуваних Росією громадян України, а також стратегічним курсом на членство в НАТО.

Консульська тематика охоплювалася даними про набуття та припинення громадянства України, облік громадян за кордоном, про закордонні виборчі дільниці та голосування.

Щодо країн Західної Європи стабільний інтерес полягав у невиконанні підписантами взятих зобов’язань за Будапештським меморандумом від 1994 р. А щодо Східної Європи – дипломатичні та політичні відносини з Республікою Білорусь, підтримка громадянського суспільства та запровадження санкцій проти білоруського режиму.

У питаннях СНД та відносин із Росією українці цікавилися Угодою про створення СНД, укладенням угод із питань перебування Чорноморського флоту РФ на території України, торговельною угодою між урядами України та РФ, а також документами про визнання Україною Росії державою-терористом або спонсором тероризму.

Закордонне українство цікавило надання інформації стосовно визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. В останній рік громадяни переймалися також отриманням статусу закордонного українця.

Повністю з темами запитів до МЗС у розрізі років та напрямів можна ознайомитися в таблиці.

https://pravo.ua/

FaLang translation system by Faboba