• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Więcej…
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Więcej…
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Więcej…
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Więcej…
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Więcej…
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Więcej…
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Więcej…
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Więcej…
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Więcej…
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

На продовження циклу статей, присвячених практичним аспектам реалізації Закону «Про доступ до публічної інформації», розглянемо орієнтовний перелік видів інформації, що можна запитувати у держорганів, а також найбільш поширені теми та документи, якими люди цікавилися в Міністерства закордонних справ.

Що можна запитувати

За загальним правилом у суб’єктів владних повноважень можна цікавитися будь-якими відомостями, що були отримані чи створені в процесі виконання ними своїх обов’язків або що перебувають у їх володінні. Винятки становить інформація з обмеженим доступом.

Саме факт створення інформації або володіння нею характеризує державний орган як розпорядника. Тож очевидно, що предмет запиту на публічну інформацію обмежений сферою діяльності (компетенцією) того чи іншого органу.

Обов’язки розпорядників інформації, зокрема в частині оприлюднення тієї або іншої інформації, закріплено в статтях 14, 15 Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Також процедуру внормовано Положенням про систему обліку публічної інформації (постанова Кабміну від 21.11.2011 № 1277) та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (постанова Кабміну від 21.10.2015 № 835).

З урахуванням цих актів, щоб громадяни не докучали питаннями не за темою, кожен орган розробив свій примірний перелік видів публічної інформації, розпорядником якої він є, а також перелік наборів для оприлюднення. І, як правило, переліки можна знайти у відкритому доступі на сайті.

Втрачена історія

На наш запит про організацію роботи чиновники Міністерства закордонних справ України розповіли, що відповідний розділ із переліками є й у них.

Крім іншого, з видами інформації, розпорядником якої є МЗС, можна ознайомитися в наказі від 23.07.2020 № 276. Це інформація про діяльність міністерства, роботу його колегії, комісій, комітетів та установ, утворених при відомстві, про нормативно-правову та антикорупційну роботу, про консульські дії та роботу відповідної служби, про міжнародні договори, участь у міжнародних організаціях та двосторонню співпрацю, а також інформація про іноземний дипкорпус, акредитований в Україні.

Також з’ясувалося, що у 2020 році в міністерстві відбулася реформа документообігу. А саме – було запроваджено нову систему, «структура якої відповідає визначенню системи обліку публічної інформації». Тож попередня система, призначена для реєстрації та обліку документів в МЗС, чомусь не зберіглась. Точніше, «станом на сьогодні з технічних причин не функціонує».

Палітра інтересів

І на запит про найбільш поширені теми та документи у міністерстві дали інформацію лише за останні два з половиною роки.

У частині політичних питань громадяни України переймалися агресію РФ, що триває, деокупацією Криму, Донбасу, звільненням та захистом прав незаконно утримуваних Росією громадян України, а також стратегічним курсом на членство в НАТО.

Консульська тематика охоплювалася даними про набуття та припинення громадянства України, облік громадян за кордоном, про закордонні виборчі дільниці та голосування.

Щодо країн Західної Європи стабільний інтерес полягав у невиконанні підписантами взятих зобов’язань за Будапештським меморандумом від 1994 р. А щодо Східної Європи – дипломатичні та політичні відносини з Республікою Білорусь, підтримка громадянського суспільства та запровадження санкцій проти білоруського режиму.

У питаннях СНД та відносин із Росією українці цікавилися Угодою про створення СНД, укладенням угод із питань перебування Чорноморського флоту РФ на території України, торговельною угодою між урядами України та РФ, а також документами про визнання Україною Росії державою-терористом або спонсором тероризму.

Закордонне українство цікавило надання інформації стосовно визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. В останній рік громадяни переймалися також отриманням статусу закордонного українця.

Повністю з темами запитів до МЗС у розрізі років та напрямів можна ознайомитися в таблиці.

https://pravo.ua/

FaLang translation system by Faboba