Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.У відповідь на оголошення росією анексії чотирьох регіонів України, що порушує територіальну цілісність і політичну незалежність країни, Велика Британія вводить нові санкції, зокрема, пов’язані із забороною експорту послуг і товарів.
Про відповідну заяву міністерства закордонних справ повідомляється на Урядовому порталі Великої Британії.
Санкції спрямовані на вразливі сектори російської економіки. росія імпортує 67% своїх послуг із країн, які вже ввели санкції. Спираючись на попередні заходи, тепер Велика Британія перешкоджатиме доступу росії до:
- ІТ-консультаційних послуг;
- архітектурних послуг;
- інженерних послуг;
- рекламних послуг;
- юридичних консультаційних послуг у справах;
- аудиторських послуг.
Також британські чиновники говорять, що обмеження у консультуванні стосуватимуться певних комерційних і транзакційних послуг і перешкоджатимуть можливості російського бізнесу працювати на міжнародному рівні.
«Вважаю, що цей крок є надзвичайно чутливим для російського бізнесу, який останні десятиліття прагнув до цивілізованого вирішення комерційних спорів, взірцем якого завжди були англійські суди», - прокоментував для «Юридичної газети» міжнародний адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир, який останні роки практикує в багатьох юрисдикціях англійського права.
За різними підрахунками російський бізнес доволі сильно залежить від західних країн у частині юридичних послуг. Зокрема, 85% усіх юридичних послуг імпортується з країн Великої сімки, водночас на Велику Британію припадає біля 59% імпорту.
«Наскільки точними є дані щодо частки Великої Британії в імпорті рф юридичних послуг насправді оцінити важко. Але не можна заперечувати той факт, що Лондон сьогодні дійсно є міжнародною юридичною столицею, – говорить В.Богатир. – Запровадження санкцій фактично означає, що резидентам Великої Британії, включаючи усі юридичні фірми і юристів, забороняється надавати юридичні консультаційні послуги російським клієнтам. Але, і це дуже важливо, ця заборона не поширюється на спори в судах».