Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.
Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, має очевидний конфлікт інтересів через фінансові зв'язки з родиною Загоріїв, власниками "Дарниці". Його публічні заяви та законодавчі ініціативи збігаються з позицією фармгіганта, що може бути зловживанням впливом.
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально–правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.
Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.
Сколько жалоб рассмотрено ВРП в отношении судей Высшего антикоррупционного суда?
Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) — одна з найавторитетніших установ у сфері вирішення міжнародних комерційних спорів. Звіт за 2024 рік показує, як трансформується глобальна арбітражна практика і яку роль цей суд відіграє для України та її суб’єктів господарювання.
Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя, детальніше — у колонці адвоката Володимира Богатиря.
Пожизненное лишение свободы для судей, членов Высшего совета юстиции, Высшей квалификационной комиссии судей, директора Национального антикоррупционного бюро, Генпрокурора, Председателя Службы безопасности Украины за получение неправомерной выгоды предлагается группой народных депутатов Украины. Об этом и других моментах усиления борьбы с коррупцией идет речь в законопроекте №4109 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно борьбы со взяточничеством».
Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь, к.ю.н., управляющий партнер АО «Богатырь и партнеры», прокомментировал «Юридической практике» основную идею предлагаемых изменений:
«В первую очередь инициатива депутатов относительно предложенных изменений по борьбе со взяточничеством показывает неудачную, на мой взгляд, замену в уголовном кодексе термина взятка [хабар] на неправомерную выгоду. Законодатель, как и граждане воспринимают и осуждают именно взяточничество как общественно порицаемое явление, что мы видим уже из самого названия предложенных изменений.
Напомню, что изменение терминологии произошло в апреле 2013 года не с целью развития уголовного законодательства, а путем бездумного механического перенесения отдельных декларативных норм в законодательство Украины. По сложившейся традиции «борцы с коррупцией» не особо задумывались над сложившимися в нашей стране традициями и восприятием обществом терминологии.
Таким образом, выполнив рекомендаций GRECO, План действий по либерализации Европейским Союзом визового режима для Украины и приведя нормы действующего законодательства Украины в соответствие с положениями Уголовной конвенции о борьбе с коррупцией [ETS 173], что мы имеем сегодня?
Украина занимает «почетное» 130-е место по уровню коррупции согласно последних исследований Transparency International, наряду с Камеруном, Ираном, Непалом, Никарагуа и Парагваем. Безвизового режима с ЕС тоже пока нет. Зато нет взяточничества — есть неправомерная выгода. Поскольку коррупция является скорее общеполитическим, нежели юридическим термином, то и законодательные меры по противодействию коррупции носят сугубо декларативный характер и не предусматривают действенного механизма их реализации.
В то же время, когда реформировали взяточничество, конфискация имущества преобразовалась в специальную конфискацию, что подразумевало изъятие имущества не только у лица, получившего неправомерную выгоду, но и у лиц, в чьих интересах она была получена, а уголовная ответственность устанавливалась не только за предоставление или получение, но и за предложение или обещание неправомерной выгоды. Круг субъектов расширился и вышел за пределы должностных лиц и охватил работников государственных предприятий, учреждения и организации. Мне не известна практика применения уголовного наказания за неправомерную выгоду в частном секторе.
Со специальной конфискацией все еще намного сложнее. Мы знаем, что парламент недавно очередной раз внес «безвизовые» изменения, среди которых специальная конфискация подразумевающая принудительное изъятие, по решению суда в собственность государства денег, ценностей и иного имущества. Что предусматривается при совершении умышленного преступления, подпадающего под признаки деяния, определенного Особой частью Уголовного кодекса, за которые предусмотрено основное наказание в виде лишения свободы или штрафа на сумму свыше 3000 необлагаемых минимумов доходов граждан. При этом все в деталях, теперь «честные» следователи и прокуроры будут искать наличие в действиях человека признаки «статьи». А на основании своих заключений могут отобрать у всех все, на крайний случай привлекая широкий круг знакомых потенциальной жертвы.
В таких условиях предложенный законопроект, называющий преступления своими именами и предусматривающий существенную уголовную ответственность судей, членов ВСЮ, ВККС, директора НАБУ, Генпрокурора, Председателя СБУ и других высших должностных лиц является достаточно разумным шагом, учитывая то что реальной реформы судебной системы и правоохранительных органов так и не произошло, а смена вывесок на примере полиции привела только к росту преступности».